Page 38 - дисертація головей3-converted

39

При цій термообробці одержують сорбіт відпуску. Твердість загартованої сталі

знижується до 250-350 НВ, міцність зменшується в 1,5-2,0 рази. Гартування з

високим відпуском називають поліпшенням [70, 71].

Відомо, що структура сталі у великій мірі впливає на розчинність водню в

ній, що в подальшому визначатиме її механічні характеристики. Встановлено

[72, 73], що дифузія водню в феритній структурі протікає значно легше, ніж в

аустенітній. Проникливість водню зростає в ряду структур: мартенсит,

троостит, сорбіт, перліт. З ростом вмісту вуглецю від 0,14 до 0,9% дифузія

водню в сталі зменшується. Окрихчення сталі з трооститною структурою

перетікає інтенсивніше, ніж з сорбітною. З цього можна зробити висновок, що

водневе окрихчення сталей залежить не лише від концентрації абсорбованого

водню, а й структури сталей.

Встановлено, що зі збільшенням міцності сталей негативний вплив водню

на їх механічні властивості зростає [53]. Показано [74], що збільшення

швидкості прикладання напружень призводить до меншого впливу водню на

механічні властивості сталей, найбільший його вплив спостерігається для

мартенситної структури.
Таким чином, наводнювання має великий вплив на механічні властивості

сталей і є одним з основних чинників, які визначають надійність роботи
деталей, з яких вони виготовлені. В роботі [75] показано, що водневий фактор є

визначальним на корозійно-механічне руйнування сталі 20 і 30ХМА за дії
статичних, симетричних і асиметричних циклічних навантажень, 12Х21Н5Т −

статичних, а розтріскування сталі 17Г1СУ перетікає за сумісної дії водневого і

корозійного чинників.

Встановлено, що за дії водню швидкість росту втомної тріщини ще в

більшій мірі залежить від структури: збільшення температури відпуску

призводить до зменшення швидкості росту тріщин. Розтріскування перетікає по

границях зерен сталей [76].

Хімічний склад вуглецевих та низьколегованих сталей має також

суттєвий вплив на швидкість корозії [77, 78]. При транспортуванні зневодненої