Page 32 - дисертація головей3-converted
P. 32
33
При низьких струмах анодної поляризації процес перетікає за схемою І, за
високих додатніх потенціалів по ІІ.
Згідно [48] в ролі каталізатора може також виступати молекулярний
сірководень:
Fe + H 2 S → Fe(H 2 S) адс
2+
−
Fe(H 2 S) адс → Fe(HS) адс + 2е + Н адс
2+
Fe(HS) 2+ + Н → Fe + H S
адс адс 2
Механізм дії сірководню на катодні процеси менш досліджений. У 60-х
роках Бомер запропонував схему прямої реакції відновлення сірководню [49]:
− −
H 2S + e → HS + ½ H 2
−
Однак, згідно Кіттела [50], концентрація HS також буде знижена за реакцією:
− − 2−
HS + e → S + ½ H 2
Показано, що сірководень знижує перенапругу водню і сприяє легшому його
розряду [44]:
2Н 2 S + е 2 − → Н + HS -
2
Fe HS - → Fe(HS) − адс
+
Fe(HS) − адс + Н 3 О → Fe(H − S− H) адс + H 2 О
Fe(H − S− H) адс + е → Fe(HS) − адс + H адс
−
Остання стадія, найповільніша і є лімітуючою в загальній швидкості
катодного процесу. Н 2S безпосередньо в катодній реакції не приймає участі, але
є каталізатором, який сприяє розряду іонів водню. Вважається, що відновлені
атоми водню частково рекомбінують, а частково дифундують в метал [30].
Інші дослідження механізму катодних реакцій були зосередженні на
впливі H 2S на рекомбінацію водню, що пов’язано із окрихченням металів [49].
Механізм Сан [52] також ґрунтується на утворенні поверхневих
каталізаторів, але за їх розкладу на поверхні сталі адсорбується FeS, який
надалі перетворюється в макінавіт. Однак макінавіт є нестійкою фазою [32].
Згідно поглядів авторів [53, 54], гіпотеза поверхневих сульфідних
-
каталізаторів передбачає адсорбцію іонів НS або молекул Н 2S з наступною