Page 6 - Krechkovska_avtoref

4
такими мікроструктурними особливостями як втрата когезії між включеннями і мат-
рицею, або між суміжними прошарками ферит-перлітної структури;
 фрагменти міжзеренного руйнування на експлуатаційних зламах та на фоні
крізьзеренного втомного рельєфу лабораторних зразків, випробуваних на циклічну
тріщиностійкість, з низько- (прямі ділянки та гини парогонів ТЕС) і високолегованих
(лопатки роторів парових турбін) теплотривких сталей теплоенергетичного устатку-
вання, спричинені виділенням і коагуляцією карбідів вздовж меж зерен, їх відокрем-
ленням від матриці з формуванням пор та їх злиттям.
5. Виявлено мікрофрактографічну особливість деградації металу шва заводсько-
го осьового зварного з’єднання на трубах, експлуатованих на магістральному нафтого-
ні, у вигляді елементів крихкого крізьзеренного відколу на фоні загалом в’язкого рель-
єфу зразків, випробуваних на ударну в’язкість, тоді як основною фрактографічною
ознакою деградації металу інших зон зварного з’єднання були розшарування. На цій
основі зробили висновок про інтенсивнішу деградацію металу шва порівняно з мета-
лом інших зон зварного з’єднання.
6. Показано, що відношення KCU/KCV можна використовувати як інформати-

вний показник деградації тривало експлуатованих низколегованих теплотривких
сталей з прямих ділянок, різних зон гину та зварного з’єднання парогонів ТЕС (для
неексплуатованих сталей KCU/KCV становило 1,2…1,4, а для експлуатованих
1,5…2,5). Причому ударна в’язкість KCV виявилася чутливішою до зміни структурно-
механічного стану сталей внаслідок їх тривалої високотемпературної експлуатаційної
деградації порівняно із значеннями KCU. Це пов’язали з тим, що опір поширення руй-
нування деградованих матеріалів знижувався інтенсивніше, ніж опір його зародження.
7. Вперше за зміною механізму руйнування обґрунтовано критичний стан де-
градованих сталей після їх тривалої експлуатації за кліматичних і високотемператур-
них умов. Під час низькотемпературної експлуатації в елементах конструкцій ця умо-
ва досягалася за зміни розшарувань на зламах ударних зразків на крихкі крізьзеренні
відколи, а високотемпературної – за зміни поодиноких фасеток міжзеренного руйну-
вання на їх конгломерати, що охоплювали від 2 до 7 зерен на фоні крізьзеренного
втомного рельєфу зразків, випробуваних на циклічну тріщиностійкість.
8. Розроблено та апробовано нову методологію оцінювання структурно-
механічного стану конструкційних сталей після їх тривалої експлуатації в різних
елементах конструкцій за кліматичних і високотемпературних умов. Вона базується
на побудованих залежностях між механічними та металографічними (або фрактог-
рафічними S /S) параметрами, які виявилися чутливими до експлуатаційної дегра-
кр
дації сталей. За механічний показник деградації сталей, експлуатованих за клімати-
чних умов, використали втрату їх опору крихкому руйнуванню (KCV /KCV , кри-
екс
вих
тичне значення якого досягло 0,23), а за високотемпературних – значення твердості
НВ та зміну ефективного порогу циклічної тріщиностійкості експлуатованої сталі
відносно не експлуатованої (ΔK екс th eff /ΔK вих th eff , критичне значення якого для лопаток
парових турбін становило 0,58, а для парогонів – 0,3).
Практичне значення одержаних результатів. На основі результатів роботи
розроблено рекомендації для управління «Укрзахіднафтогазсервіс» щодо заміни ді-
лянок нафтогону, на яких зварні шви розташовані в зоні контактування з донними
відкладами та підтоварною водою, що сприяло корозійно-водневому розтріскуванню