Page 3 - Krechkovska_avtoref

1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Тривала експлуатація конструкційних cталей за сукупно-
го впливу різних температурних та силових чинників створює передумови для їх
деградації, яка проявляється зміною вихідної мікроструктури та фізико-механічних
властивостей, а також мікромеханізму руйнування. Процеси деградації інтенсифіку-
ються за дії наводнювальних середовищ (І. М. Дмитрах, О. Є. Андрейків, М. С. Хома,
Г. М. Никифорчин, T. Murakami, M. B. Djukic, A. Sedmak), що відбивається відпові-
дною зміною стану сталей. На сьогодні існує однозначне розуміння, що надійність
роботи відповідальних об’єктів тривалої експлуатації залежить від поточного струк-
турно-механічного стану сталей (С. М. Чернега, О. П. Осташ, Г. М. Никифорчин,
З. А. Дурягіна, Ю. Я. Мешков, П. О. Марущак, A. Zieliński, A. Kumar, R. Viswanathan
Z. B. Zhang, H. K. D. H. Bhadeshia). Для його визначення використовують комплекс
чутливих до деградації сталей структурних, механічних та фрактографічних показ-
ників. Крім того, все частіше експлуатаційну деградацію сталей оцінюють з викори-
станням залежностей між цими показниками, зокрема, між механічними і фрактог-
рафічними (О. М. Романів, Ю. В. Зима, С. D. Beachem, C. A Capffe, A. W. Thompson,
J. Fellows, S. N. Ghafouri, A. Kumar). Розвиток кількісної метало- та фрактографії ро-
зширив межі їх застосування для встановлення особливостей впливу різних чинни-
ків, зокрема навантажень, температури, середовищ тощо (О. П. Осташ,
Н. М. Гринберг, E. E Underwood, A. J. McEvily, H. Matsunaga, T. Yoshimura,
M. Kawagishi, R. O. Ritchie, D. Broek, T. Jokobori). Звідси основою для оцінювання
поточного структурно-механічного стану тривало експлуатованих сталей стають
комплексні підходи із залученням структурних, механічних та фрактографічних по-
казників. Виявлення відповідних фрактографічних ознак на зламах зразків та елеме-
нтів конструкцій (зруйнованих, відповідно, в контрольованих лабораторних та тех-
нологічних умовах) стане доказом їх зв’язку з експлуатаційною деградацією сталей.
Отже, розроблення наукових засад оцінювання структурно-механічного стану
конструкційних сталей після їх тривалої експлуатації в елементах конструкцій від-
повідальних об’єктів за сукупного впливу відповідних температурних, силових та
корозійно-наводнювальних чинників, за результатами комплексних досліджень та
встановлених закономірностей зміни їх структурних, механічних і фрактографічних
показників, а також встановлених взаємозв’язків між ними є важливою і актуальною
науково-технічною матеріалознавчою проблемою сьогодення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота вико-
нувалась у Фізико-механічному інституті ім. Г. В. Карпенка НАН України у рамках

бюджетних тем НАН України: “Закономірності впливу експлуатаційних чинників на
деградацію структури і характеристик опору руйнуванню конструкційних сталей у
корозійно-наводнювальних середовищах”, № держреєстрації 0112U002788, 2012–
2014 рр.; “Розроблення науково-методичних підходів до консервативного оцінюван-
ня корозійно-водневої деградації конструкційних сталей за їх характеристиками
опору крихкому руйнуванню”, № держреєстрації 0115U000119, 2015–2017 рр.;
“Встановлення металознавчих, механічних та електрохімічних інформативних ознак
діагностування корозійно-водневої деградації конструкційних сталей”, № держреєс-
трації 0118U000462, 2018–2020 рр. та в рамках цільової програми ВФТПМ