Page 20 - ВСТУП

18

“WT–t” функцією Гауса у вигляді

 5 , 0   Ct   2 (24)
WT а (t ) A  B e  D  ,
де A, B, C, D – коефіцієнти функції апроксимації.
Таким чином, для оцінювання локальних особливостей сигналів АЕ запро-

понували такий алгоритм: 1) побудувати НВП сигналу АЕ та визначити максималь-
не значення вейвлет-коефіцієнта WT max локальної події; 2) побудувати проекцію
НВП на площину “WT–t” у момент досягнення значення WT max ; 3) визначити межі

тривалості випромінювання імпульсу за рівнем ,0 5 WT max ; 4) знайти коефіцієнти
апроксимації для функції WT а (t ) ; 5) за співвідношенням (23) обчислити енергетич-
ний параметр E WT локального імпульсу сигналу АЕ.

Для побудови критерію ідентифікування типів макроруйнування виконали низ-
ку досліджень особливостей руйнування різного виду конструкційних матеріалів.
Результати АЕ-досліджень опрацьовували за допомогою прикладного програмного
забезпечення АЕ системи SKOP-8М та AGU-Vallen Wavelet (Vallen Systeme) для
побудови НВП сигналів АЕ, де за мате-
ринський вибрали вейвлет Габора.
Досліджували розтягом гладкі цилін-
дричні зразки з конструкційної сталі 45 (у
0
стані постачання та гартованої: t =
0
850 C, масло, вода). Аналізували НВП
сигналів АЕ за енергетичним параметром
локальних максимумів E WT та порівню-
вали отримані значення з величиною кри-
теріального параметра κ. На рис. 9 пред-
ставлено двопараметричний розподіл сиг-
налів АЕ в координатах “енергетичний Рис. 9. Двопараметричний розподіл
параметр E WT – коефіцієнт  ”. Для сталі сигналів АЕ: ділянка 1 – в’язке, 2 – в’яз-

45 (стан постач.) ідентифікували в’язке ко-крихке, 3 – крихке руйнування.
( 0034,0  E WT  , 0 0097) та в’язко-крихке ( 011,0  E WT  , 0 047) руйнування. Після
гартування характер руйнування сталі 45 дещо змінився. Тут ідентифікували в’язке
( 003,0  E WT  , 0 0098), в’язко-крихке ( 01,0  E WT  , 0 08) та крихке ( 1,0  E WT  , 0 12)
руйнування. Отримані результати корелюють із діаграмами їх розтягу та відомими в
літературі даними.
Таку ж методику застосували до сигналів АЕ під час розтягу циліндричних
зразків зі сталі 38ХН3МФА. Як видно з двопараметричного розподілу (рис. 10, б), на
ранніх стадіях (ділянка І рис. 10, а) активність утворення мікротріщин є малою
порівняно з дислокаційними механізмами та активно зростає на етапі навантаження,
який відповідає початку пластичної деформації (ділянка ІІ). Далі спостерігали ріст
АЕ-активності. Наявність у цей час сигналів АЕ, які відповідають різним типам
руйнування, свідчить про інтенсивний розвиток мікро- та макротріщиноутворення.
Подальша деформація супроводжується локальними пластичними зсувами. Остання