Page 71 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

71

поляризаційна крива, що є залежністю густини струму (і) від потенціалу (Е)

досліджуваної поверхні. Поляризаційні криві знімали у потенціодинамічному

режимі, який максимально відтворює наближену картину реальних процесів,

що відбуваються на досліджуваній поверхні.

Електрохімічні дослідження проводили в електрохімічній комірці за схе-

мою, поданою на рис. 2.14.

Рис. 2.14 Схема установки для поляризаційних досліджень: 1 –

електрохімічна комірка; 2 – корозивне середовище; 3 – допоміжний електрод

(ДЕ); 4 – електрод порівняння (ЕП); 5 – робочий електрод (РЕ); 6 – відповідні

клеми потенціостату

Зразки перед випробовуваннями зачищали тонким шліфувальним

папером для усунення з поверхні домішок. Після цього знежирювали їх

поверхню ацетоном та виокремлювали робочу частину поверхні зразка

2
циліндричними комірками площею 2 см .
Якщо площa робочого електродa S, a силa струму в лaнцюзі робочий

електрод – допоміжний електрод дорівнює І, то густинa струму поляризaції

робочого електродa стaновитиме і = І / S.

Хaрaктеристики корозійних процесів досліджувaли з використaнням

прогрaмно-aпaрaтного комплексу (ПAК), який признaчений для aвтомaтизaції

електрохімічних досліджень зa допомогою системи вольтaмперометричної

СВA-1БМ. Він склaдaється з модернізовaної устaновкa СВA-1БМ, IBM-