Page 41 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

41

Процес газополуменого напилення важко контрольований, а якість отри-

муваних покриттів значною мірою залежить від параметрів обладнання. Деталі

після напилення потребують подальшої механічної обробки.

Основними перевагами газополуменевого напилення покриттів є: можли-

вість отримання покриттів із більшості матеріалів, які плавляться за темпера-

тури до 2800°С без розкладання; відносно незначний тепловий вплив на під-

кладку (нагрівання деталі в межах 50…150°С), що дозволяє наносити покриття

на поверхню широкого спектру матеріалів, включаючи пластмаси, дерево, кар-

тон тощо; можливість напиляти покриття товщиною 0,05...10 мм; можливість

регулювати газовий режим роботи пальника, тобто керувати хімічним складом

середовища газового струменю (відновне, нейтральне, окиснювальне) та його

енергетичними характеристиками; висока продуктивність процесу; можливість

нанесення покриттів на вироби без обмеження їх розмірів; відносно низький

рівень шуму і випромінювань; можливість нанесення покриттів за будь-якого

просторового положення апарату; легкість і простота обслуговування обладна-

ння; гнучкість технології і мобільність обладнання, що дозволяє застосовувати

газополуменеве напилення на місці, без демонтажу виробів; можливість авто-
матизації процесу і вмонтування в автоматичну лінію з невеликими витратами.

Основними недоліками газополуменевого методу напилення покриттів є:
недостатня міцність їх зчеплення з основою (5…45 МПа) за випробувань на

нормальний відрив; наявність поруватості (5…25%), яка перешкоджає
застосуванню покриттів в корозивних середовищах без додаткової обробки;

невисокий коефіцієнт використання енергії газополуменевого струменя на

нагрів порошку (2…12%); неможливість нанесення покриттів з тугоплавких

матеріалів з температурою плавлення понад 2800°С.

1.2.5.2 Детонаційне напилення

При детонаційному напиленні покриттів розігрівання та розгін порошко-

подібного матеріалу здійснює енергія газового вибуху [96]. Покриття