Page 71 - УДК

71

було показано, що, коли кількість абсорбованого металом водню перевищує 50–

200 млн-1, метал може окрихчитися внаслідок аустеніт-мартенситного

перетворення. Таке пошкодження не проявляється під час пружної деформації

аустенітної або мартенситної фаз [108]. Таке руйнування пов’язують з

перешкодами, які створює дифузійний водень, для руху меж двійників під час їх

зародження і росту. Водень діє як бар'єр для мартенситного перетворення. Проте

було показано, що за невисокої кількості абсорбованого водню надпружний NiTi

сплав не можна модифікувати через екстремальну рухливість дифузійного

водню [109].

Чутливість NiTi сплаву з пам'яттю форми до водневого окрихчення

оцінили стосовно базової (аустенітної) фази у сплаві. Руйнування завжди

відбувалися лише за наявності мартенситу. Руйнівні напруження стрімко

знижувалися відразу в міру зростання вмісту водню, причому незалежно від

фазового складу сплаву перед навантаженням зразків. Для базової фази ефект

окрихчення проявився лише при високому вмісті водню. Деформаційно-

зміцнена мартенситна фаза чутливіша до водню, порівняно з матричною фазою,

яка руйнувалася під час трансформації мартенситу. При високому вмісті водню

критичне напруження, необхідне для протікання мартенситного перетворення,

зростало. Припустили, що окрихчення посилюватиметься завдяки впливу водню
на динамічні процеси в матеріалі [103].

Для виявлення впливу дифузії водню на трансформацію властивостей NiTi
2
сплаву, зразки електролітично наводнювали за густини струму 10 А/м впродовж

6, 24, 48 і 72 год у 0,9% водному розчині NaCl за кімнатної температури і відразу
випробовували. Виявлено збільшення напружень прямого і зворотного

мартенситних перетворень і зменшення максимальної деформації за такої

трансформації. Показано, що дифузія водню в NiTi сплаві змінює температури,

за яких відбувається пряме і зворотне мартенситне перетворення, зменшує

максимальну деформацію і збільшує напруження, за яких відбуваються ці

перетворення [110].