Page 69 - УДК

69

На Рис. 1.22 показано, як змінюється швидкість корозії зразків (за втратою

маси), після різної тривалості їх витримування у розчині. Втрата маси всіх

зразків лінійно зростала з часом витримування. Причому втрати маси зразків за

тривалості їх витримування у розчині до 4 год не залежала від мікроструктури

зразків, але після 6 годин витримування у розчині ПФФ втрати маси зразків

розташовувалися у порядку C> B> A.

Загальна кількість водню, абсорбованого зразками, витриманими у

розчині, залежала від часу їх витримування (Рис. 1.23). Для всіх зразків кількість

абсорбованого водню лінійно зростала з часом витримування і, отже, не залежала

від мікроструктури зразків. Кількість поглиненого водню в зразках, занурених

-1
на 2 год, 4 год і 6 год, становила приблизно 50 млн , 130 млн і 240 млн
-1
-1
відповідно. На рис. 1.9 показані криві термічної десорбції водню із зразків,
витриманих у розчині. Після витримування зразків протягом 2 год характер

термічної десорбції водню залежав від мікроструктури занурених зразків (рис.

1.8а). Піки десорбції водню для зразків типу А, В і С відповідали приблизно

температурі 500 °С, 450 °С і 350 °С відповідно.

Рис. 1.23. Кількість водню, поглиненого зразками під час витримування у

розчині ПФФ, від тривалості їх витримування [97].