Page 228 - УДК
P. 228
228
висновку, що вони узгоджуються з результатами інших досліджень,
спрямованих на з’ясування особливостей деформаційних структурних
перетворень в нітинолі на субструктурному рівні, в яких показано, що основний
внесок в стабілізацію деформаційного за походженням мартенситу дає саме
дислокаційна субструктура і вакансії. Зокрема, результати дослідження
субструктури сплавів з ефектом пам’яті форми з використанням електронної
мікроскопії на просвіт показали, що дислокації в основному формуються і
зосереджуються поблизу меж розділу між первинним аустенітом і деформаційно
індукованим мартенситом, вздовж меж мартенситних кристалів різної
кристалографічної орієнтації та навколо виділень і включень [65,222–224]. За
постійного зростання навантажень відбувається ріст мартенситних кристалів з
переміщенням міжфазних меж в напрямі аустенітної фази. За активаного
навантаження ріст кристалів мартенситу швидко припиняється, а за його
зниження міжфазні межі пересуваються в зворотному напрямку (в бік
мартенситної фази) і товщина кристалів мартенситу зменшується. Зміна
напрямку прикладання навантаження змінює орієнтації мартенситних кристалів
та спричиняє зникнення тих з них, що з'явилися раніше. Дислокаційні
формування, що утворюються під час таких перетворень, перешкоджають
переміщенню міжфазних меж під час зворотного перетворення мартенситу в
аустеніт у півциклі розвантаження [174] і, зрозуміло, що під час наступного за
ним прямого перетворення у наступному півциклі навантаження. Що вищий
коефіцієнт інтенсивності напружень у вершині тріщини, то сильніше буде
стримуватися зворотне перетворення індукованої мартенситної фази в
аустенітну через закріплення меж деформаційної за походженням мартенситної
фази дефектами [225].Тому припустили, що виявлені довгі і вузькі ділянки (у
вигляді гребенів між суміжними квазівідколами) з ознаками в’язкого ямкового
руйнування пов’язані саме з ділянками, де розпочиналося зворотне
деформаційне перетворення мартенситу в аустеніт. Адже деформівна здатність
аустеніту, безумовно, вища ніж мартенситу. Тому, руйнування аустеніту,
сформованого у вузьких прошарках між мартенситними кристалами під час