Page 229 - УДК

229

півциклу розвантаження, могло відбуватися за відносно в’язким механізмом із

формуванням ямкового рельєфу.

Висновки до розділу 5

1. Досліджено основні закономірності впливу асиметрії циклу навантаження

(R = 0,22 і 0,5) на швидкість росту втомних тріщин в NiTi сплаві за одновісного

розтягу на повітрі за кімнатної температури.

2. Збільшення коефіцієнту асиметрії циклу навантаження від R = 0,22 до 0,5

майже у 2 підвищує швидкість РВТ за однакового значення ΔK. Проте, виявлено,

що на лінійній ділянці діаграми втомного руйнування швидкість РВТ майже не

чутлива до зміни коефіцієнту асиметрії циклу навантаження. Таким чином з

позиції механіки втомного руйнування сплаву нітинол властива чітка

особливість: показник K max виступає механічною рушійною силою втомного

росту тріщини. Оскільки цьому сплаву притаманні кардинальні структурно-

фазові перетворення, спричинені не температурним чинником, а механічним

навантаженням, то можна припустити, що саме вони відповідальні за описаний

механічний феномен.

3. Підтверджено поетапну повторюваність процесу деформаційного

мартенситного перетворення у зоні передруйнування в околі вершини втомної
тріщини впродовж усього періоду її поширення аж до зони доламу. Таку

перманентність процесу квазівідкольного руйнування пов’язали з тим, що за
додатної асиметрії циклу навантаження зворотне перетворення мартенситу в

аустеніт під час півциклу розвантаження не завершувалося, бо метал в зоні перед
руйнування залишався навантаженим розтягом.

4. Встановлено, що незалежно від асиметрії циклу навантаження ріст втомної

тріщини в нітинолі відбувався у вигляді паралельних вузьких смуг, сформованих

за механізмом квазівідколу. Орієнтація квазівідколів в різних зернах визначалася

орієнтацією мартенситних кристалів, спричинених деформацією вихідного

аустеніту у півциклах розтягу втомного навантаження, і змінювалася при