Page 189 - УДК
P. 189

189

               зруйнувалися після 773 і 2053 циклів навантаження, відповідно [205,216], що

               відповідає малоцикловій утомі.



                     Таблиця 4.5. Режими випробування на малоциклову втому зразків для

                                 фрактографічних досліджень при температурі 0 °C


                               №                 R             Δε  (N = 1), %      Δε  (0,5 Nf) ,%   N f, цикл


                               12                 0              8,72(9)               5,46             24

                               10                 0              6,79(7)               3,32            2010


                               14                 0               5,7(6)               3,38            763


                               15                 0              4,6 (5,5)             2,36            1201


                               16                 0                3,07                2,71            2053

                               13                 0             6,75(6,5)               3,4            773


                               18                0,5               243                  1,29           4587


                               19                0,5               305                 1,79             770


                      Для  макрозламів  обох  аналізованих  зразків  (Рис.  4.35)  характерна


               нормальна  орієнтація  площини  руйнування,  яке  розпочиналося  від  їх  бічних
               поверхонь [219]. Слід відзначити, що на зламі зразка, зруйнованого за меншого


               розмаху деформації Δε виявили майже суцільний фронт від поверхневої втомної
               тріщини,  а  рельєф  зламу  при  цьому  мав  типові  ознаки  крихкого  руйнування


               (Рис. 4.36б).

                      Чітка  межа  розділяла  серпоподібну  зону  зародження  руйнування  та

               наступну за нею зону його подальшого швидкого поширення з явними ознаками

               окрихчення  на  макрорівні.  Окрихчення  проявилося  у  вигляді  фестонів,

               розділених  між  собою  гребенями  відриву.  Вони  віялом  розходилися  від  зони

               зародження руйнування (Рис. 4.36a, б). Подібний рельєф на макрорівні є типовим

               для зламів зразків тривало експлуатованих деградованих сталей, зокрема, після

               випроб  ударом.  Зазначимо,  що  контакт  берегів  тріщини,  внаслідок  ефекту
   184   185   186   187   188   189   190   191   192   193   194