Page 43 - Дисертаця Венгринюк
P. 43

43

                         Автори праці [81] для вимірювання в’язкості руйнування сталі X70 зі

                  смугастою  феритно-перлітною  мікроструктурою  у  водневому  середовищі

                  використовували  балкові  зразки  з  крайовою  тріщиною  на  розтяг  з  двома

                  різними  орієнтаціями  відносно  осі  труби  L-S  та  L-T.  Завдяки  такій

                  мікроструктурі орієнтація площини тріщини мала значний вплив на в’язкість

                  руйнування у водні. Для електрохімічного наводнювання використовували два

                  електролітичні розчини. Розчин 0,1 М NaOH + 1 г/л NH 4SCN використовували

                  для отримання рівномірної концентрації водню 0,36 ± 0,03 ppm та розчин 0,5

                  M H 2SO4 + 1 г/л CH 4N 2S був використаний для отримання концентрації водню

                  1,09 ppm по всій товщині зразка. Зразок з орієнтацією L-S показав неочікуване

                  збільшення в’язкості руйнування на 40% при концентрації водню 0,36  ppm.

                  Ймовірною  причиною  збільшення  в’язкості  руйнування  автори  праці  [81]

                  вважали  утворення  розшарувань,  що  зупиняють  тріщину  на  початку  її

                  поширення та різницю між рушійною силою тріщини, виміряною на поверхні

                  та у вершині тріщини. Зразок L-T показав на 20% нижчу в'язкість руйнування

                  при концентрації водню 1,09 ppm, руйнування супроводжувалося утворенням


                  розшарувань у початковій ділянці.
                         У праці [82] виміряли в’язкість руйнування сталі X42 за випробувань


                  зразків різної орієнтації відносно осі труби (радіальні S-L та поперечні T-L),

                  наводнених  електрохімічним  способом  до  концентрації  0,5  ppm,  1  ppm  та

                  1,5 ppm.  В’язкість  руйнування  не  змінилася  для  зразків  S-L  для  цих
                  концентрацій водню, а для разків T-L знизилася з 27 МПа·√м до 23 МПа·√м


                  при концентрації водню 0,5 ppm, знову зросла до 28 МПа·√м при концентрації

                  водню 1 ppm та знизилася до 20 МПа·√м при концентрації водню 1,5 ppm.

                         Дослідженнями, реалізованими у праці [83], встановлено, що в’язкість

                  руйнування  сталі  X70,  яка  містить  1,2%  Mn,  наводненої  електролітичним

                  способом  за  густини  струму  50 мА/см   у  0,5  N  H 2SO 4  з  250  мг/л  NaAsO 2,
                                                                  2
                  протягом 20 та 90 хвилин для досягнення концентрації водню 2 та 4 ppm, є

                  вищою за в’язкість руйнування сталі X70, яка містить 0,5% Mn, за однакових

                  умов наводнювання та випробування.
   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48