Page 136 - Дисертаця Венгринюк
P. 136
136
експлуатованої сталі підвищує точність прогнозування та дозволяє
ефективніше управляти ризиками, пов’язаними з водневою крихкістю.
Отже, розвиток та застосування моделей деградації тріщиностійкості
сталі з урахуванням водневого навантаження та стану матеріалу є важливим
напрямом досліджень у галузі експлуатації трубопроводів. Ці моделі
дозволяють здійснювати науково обґрунтовану оцінку залишкового ресурсу та
підвищувати безпеку інфраструктури, що функціонує в умовах водневої
економіки. Врахування всіх факторів, що впливають на деградацію, зокрема
концентрації водню, механічного навантаження та експлуатаційного стану
сталі, забезпечує комплексний підхід до управління технічним станом
трубопроводів
Нижче наведено результати моделювання втрати тріщиностійкості за
наводнювання, тривалості експлуатації та продемонстровано застосування
отриманих моделей на параметрах реальних трубопроводів.
4.2.2 Моделі для прогнозування тріщиностійкості сталі
газопровідної труби за дії водню з урахуванням її експлуатаційної
деградації
Для моделювання зміни тріщиностійкості сталі газопровідної труби за
дії водню з урахуванням її експлуатаційної деградації в умовах
транспортування природного газу використано параметри реального
трубопроводу та отримані у розділі 3 результати експериментальних
досліджень.
Об’єктом дослідження є трубна сталь 17Г1С у двох станах:
• Вихідний (резервний) стан – з труби аварійного запасу (резерву);
• Деградований стан – з труби після 38 років експлуатації на
магістральному газопроводі.
Геометричні параметри труби:
