Page 124 - Дисертаця Венгринюк
P. 124

124

                  неоднорідних  структурах  (пористі  матеріали,  мікроструктура  сталі)  [119].

                  Вони  є  одними  з  найпоширеніших  методів  для  моделювання  дифузійних

                  процесів  у  пористих  середовищах,  оскільки  дають  можливість  ефективно

                  виділяти  просторові  ознаки,  застосувати  до  2D/3D  полів  концентрації  та

                  використовувати у задачах реконструкції мікроструктури;

                         3) Рекурентні нейронні мережі (Recurrent Neural Network – RNN, Long

                  Short-Term  Memory  –  LSTM)  використовуються  для  врахування  часової

                  еволюції  концентрації  водню  завдяки  їх  здатності  моделювати  часову

                  динаміку,  ефективності  при  прогнозуванні  нестаціонарних  процесів  та

                  можливості застосування до задач дифузії з часовими залежностями [120]. Такі

                  моделі перевершують прості підходи при прогнозуванні динамічних систем,

                  хоча потребують значних обчислювальних ресурсів;

                         4)  Фізико-інформовані  нейронні  мережі  (Physics-Informed  Neural

                  Network  –  PINN)  –  є  одним  із  найперспективніших  напрямів,  оскільки

                  поєднують машинне навчання з фізичними законами (наприклад, рівняннями

                  дифузії) [121–123]. До їх переваг відносять врахування законів фізики (Фіка,


                  теплопереносу  тощо),  зменшення  потреби  у  великих  наборах  даних,
                  можливість  моделювання  в  умовах  обмежених  вимірювань.  PINN  широко


                  застосовують для відновлення просторово-часових полів концентрації водню
                  на основі обмежених даних сенсорів;


                         5)  Графові  нейронні  мережі  (Graph  Neural  Network  –  GNN)  –
                  уможливлюють  моделювання  складних  просторових  зв’язків  (між  вузлами


                  сенсорної  мережі,  між  атомами  в  кристалічній  решітці,  у  мікроструктурі

                  матеріалу,  тощо).  Вони  ефективно  враховують  топологію  системи  та

                  забезпечують більш точне моделювання просторових залежностей порівняно

                  з класичними підходами;

                         6)  Гібридні  та  ансамблеві  підходи,  які  використовують  поєднання

                  нейронних мереж з молекулярною динамікою, ансамблі моделей, байєсівські

                  методи оптимізації, тощо.
   119   120   121   122   123   124   125   126   127   128   129