Page 36 - Стасишин Дисертація

36

Дослідження [49] показали, що поглинання водню холоднодеформованою

сталлю є в 100 разів більшим, ніж для відпаленої, оскільки відбувається збільшення

кількості колекторів у металі. Під час руйнування за деформації відбувається

інтенсифікація наводнювання, яку можна пояснити величезним приростом

швидкості дифузії та зосередження в зоні металу, що прилегла до ліній ковзань.

Пастки у технічно чистих металах відповідають за захоплення атомів водню.

Пастками виступають точкові дефекти, їх комплекси, дислокації поверхні розділу та

об’ємні дефекти. За малих доз опромінення іонами водню під час іонної імплантації

можна розглядати тільки точкові дефекти. Якщо ж говорити про швидкість генерації

іонів водню, то зазвичай її можна визначити досить просто, а швидкість заповнення

ними пасток – доволі тяжко, а в окремих випадках взагалі неможливо.

Виходячи з наведених вище тверджень про взаємодію водню з матеріалами

можна зробити такі висновки:

− водень має властивість проникати у будь який матеріал;

− взаємодія водню з металами може призводити як до позитивних наслідків,

таких як відновлення вражених корозією матеріалів (витіснення кисню з
металів і сплавів), так і негативних – розтріскування металів та сплавів в

агресивному середовищі, утворення блістерів, флокенів тощо;

− дифузія водню в метали починається з їх поверхні з подальшим

проникненням у поверхневі шари матеріалу.

Фактор проникнення та руйнування металів воднем на початковій стадії

спонукає до широкого вивчення змін на поверхні матеріалу (змін ШП) та їх

комплексного аналізу. Такий аналіз дає змогу прогнозувати залишковий ресурс та

запобігати руйнуванню відповідальних деталей та елементів конструкцій.

1.3 Вплив хіміко-технічної обробки на поверхню титану

Титан і його сплави широко застосовують в хімічній промисловості та

медицині завдяки високій міцності [50, 51] і стійкості до корозії [52], а також

біосумісності [53]. У той же час титанові сплави (ТС) мають і ряд недоліків. Зокрема,