Page 41 - Стасишин Дисертація
P. 41

41

             2%  за  результатами  20  ітерацій.  Автори  показали,  що  тестовий  об’єкт  можна

             відтворити із мінімальними похибками у діапазоні від 0,4 до 2,5 радіан  ФЗОП, а

             найменша похибка відтворення виконується для кутів близьких до 1 радіана. Проте

             цей  метод  так  і  не  було  втілено  у  життя  та  не  було  проведено  відповідних

             експериментальних досліджень.

                     Алгоритм,  схожий  на  ітеративний,  було  запропоновано  авторами  [83].  В

             реалізації цей алгоритм простіший за вище  згаданий та дозволяє визначити будь-

             який  довільний  ЗФОП  у  інтервалі  від  0  до  π,  використовуючи  лише  розподіл

             інтенсивності  двох  ІП  та  додатково  променів  I r  і  I o.  Суть  методу  полягає  у

             знаходженні  середнього  значення  рівня  інтенсивності  для  всіх  пікселів  ІП,  яке

             отримав  Zhang  [84].  Доволі  високу  ефективність  цього  методу  показало  його

             комп’ютерне моделювання. Однак експериментальну апробацію було завершено на

             етапі  використання  плоскої  тестової  міри  USAF,  що  призначена  для  визначення

             роздільної  здатності,  а  відновлення  РП  міри  відбувалось  тільки  з  використанням

             алгоритму нульового вирівнювання.

                     Згадані  вище  підходи  щодо  знаходження  довільного  фазового  зсуву  можна

             реалізувати на практиці за використання стандартних фазозсувних інтерферометрів

             для реконструкції тестових об’єктів або поверхонь [85,86], оптичних амплітудно-

             фазових  транспарантів  та  оптично  плоских  об’єктів  [87].  Але  застосування  цих

             підходів для відтворення поверхонь без використання прецизійних високовартісних

             оптичних елементів (ФЗЕ, світлоподільників) не забезпечує задовільну похибку та

             повторюваність результату.

                     На сьогодні для отримання достовірної інформації про просторовий розподіл

             фази  РП  використовують  численні  фазозсувні  алгоритми.  Якщо  порівнювати

             трикрокові фазозсувні алгоритми з багатокроковими, що мають 4 і більше кроків, то

             трикрокові  мають  вищий  рівень  систематичних  і  випадкових  похибок  під  час

             відтворення фазових мап (ФМ). Однак, завдяки своїй відносній простоті, їх також


             широко використовують [88]. Проте бажання спростити методи трикрокової ФЗІ та
             відмови  від  використання  каліброваних  фазозсувних  пристроїв  (ФЗП)  стимулює
   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46