Page 35 - Стасишин Дисертація

35

водень у сталі дуже мала та становить в межах від 300 до 400 ppm. Знімки зроблено

за допомогою електронного мікроскопу.

Воднева тематика викликає інтерес як і в науковому плані, так і в

виробничому, незважаючи на досягнення і постійну пильну увагу дослідників до цієї

теми. Дослідження взаємодії водню з металами дозволяють розв’язувати

фундаментальні проблеми фізики твердого тіла, фізичної хімії та матеріалознавства,

а також мають прикладне значення, так як важливі для багатьох областей техніки.

Це, перш за все, конструкційні матеріали, які схильні до наводнювання за різних

технологічних процесів: при металургійному виробництві, нанесенні гальванічних

покриттів, зварюванні, під впливом технологічних середовищ тощо. Взаємодія

водню з металами починається з адсорбції, після чого водень дифундує вглиб

металу. Це призводить до змін у поверхневих шарах, зменшує пластичність і

підвищує схильність до крихкого розтріскування. При цьому фазовий стан,

структура, розміри, морфологія вторинних фаз, дефектної субструктури і стану

твердого розчину матеріалу визначають характер його впливу. Більшість з цих

факторів взаємопов'язані, що ускладнює розуміння і прогнозування процесу в

цілому.

1.2.2 Вплив дефектів структури металів на їх деформування під час

наводнювання

Значним фактором під час наводнювання є деформації кристалічної ґратки

металу та пов’язані з нею підвищення енергетичного рівня, і в результаті – розвиток

дислокацій та вакансій. Окрім змін у кристалічній ґратці, які виступають як

ключовий фактор, що підвищує здатність до абсорбції водню, є ще такий фактор як

холодна деформація сталі. Вона здатна викликати структурні зміни стану внутрішніх

колекторів металу. Однак цей фактор може бути різним в залежності від характеру

деформацій. Він може призвести до збільшення чи зменшення об’єму закритих

колекторів і, як наслідок, до збільшення чи до зменшення об’єму абсорбованого

водню в сталях.