Page 33 - Стасишин Дисертація
P. 33

33

                     Відомо,  що  під  час  наростання  концентрації  водню  пришвидшується

             руйнування сталей. Такий процес пов'язаний зі змінами умов, за яких релаксують

             внутрішні напруження та відбуваються блокування дислокацій. Якщо ж до металу

             прикласти  невеликі  навантаження  та  невелике  агресивне  корозійно-водневе

             середовище,  за  якого  відбувається  слабка  дифузія  водню,  то  напруження,  які

             виникають  у  металі,  частково  встигають  релаксувати  за  рахунок  утворення

             локальних пластичних зон по берегах тріщини, тому вона зупиняє свій ріст. В цьому

             випадку  час  наростання  напружень  є  значно  більшим  за  час  релаксації,  тому

             відбувається  «розтікання»  напружень.  З  іншого  боку  за  умови  інтенсивного

             (агресивного)  наводнювання  відбувається  стрімке  збільшення  внутрішніх

             напружень.  У  такому  разі  процеси  релаксації  не  будуть  встигати  компенсувати

             напруження навіть у початковий період наводнювання. Це можна пояснити швидким

             блокуванням дислокацій і, як наслідок, збільшення міцності.

                     Ще один з процесів наводнювання є наводнювання високо пластичних металів

             та  сплавів  [46].  За  дифузії  водню  у  такий  метал  можна  спостерігати  значне

             збільшення інтенсивності деформації. Такий процес показує що поведінка водню з

             різними  металами  та  сплавами  може  бути  кардинально  різною.  Одним  з  перших

             критеріїв  взаємодії  було  обрано  деформаційний  критерій  міцності  та

             пошкоджуваності.  Виходячи  зі  загальних  закономірностей  взаємодії  металів  з

             воднем та поведінку водню у металі дозволило сформулювати загальну гіпотезу, яка

             б  описувала  процеси  водневої  крихкості,  що  є  наслідком  дифузії  та  механізму

             дислокаційного переносу водню [47].

                     Такі дослідження спровокували утворення нових областей у фізиці міцності та

             пластичності. У розглянутих вище дослідженнях [43-47] було висунуто гіпотези та

             механізми «механічної нестійкості дислокацій», проте вони зовсім не враховують

             визначальну  роль  деформації  у  металі.  Зараз  широко  почали  вивчати  водневі

             процеси, що пов’язані з фазовими переходами – морфологією та зміною орієнтації


             зерен, які виникають як у зовнішніх так і внутрішніх полях напружень за рахунок
             стабільних або метастабільних фаз. Також широко вивчають процеси, що пов’язані
   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38