Page 53 - dyser_Stankevych

53

частотним піком у діапазоні 200-500 кГц. Для верифікації результатів застосували

оптичну та сканувальну електронну мікрографію.

Автори праць [161, 162] за результатами теоретичних та експериментальних

досліджень побудували залежність між шириною смуги частот та коефіцієнтом

інтенсивності напружень. Встановили, що звуження смуги частот може слугувати

критерієм ідентифікації стадій докритичного росту тріщини, а за її шириною

можна визначати коефіцієнт інтенсивності напружень (КІН), а відтак і розрахову-

вати міцність елемента конструкції під час його експлуатації.

Із вдосконаленням технічної бази АЕ-апаратури та розширення методик

опрацювання зареєстрованих сигналів АЕ для ідентифікування типів руйнування

у різних матеріалах (сталі, сплави, композитні матеріали) використовують муль-

типараметричні критерії, що дає можливість підвищувати його ефективність.

Критерій оцінювання типів макроруйнування за найстійкішими параметрами

сигналів АЕ, який ураховує специфіку зміни амплітудно-частотних характеристик
сигналів АЕ, час наростання переднього фронту імпульсу і режими відбору АЕ-

інформації під час докритичного росту тріщини запропоновано у праці [68].
АЕ від росту тріщини та інших джерел досліджували в сталі ємностей тиску

під навантаженням [163]. Встановили, що крихке руйнування є головним механіз-
мом як під час росту тріщини, так і під час оксидного розтріскування сталі. Для

ідентифікування типу руйнування аналізували хвильові відображення сигналів

АЕ.

Роль ковзання дислокацій та двійникування як деформаційних механізмів у

магнієвому сплаві, а також вплив розміру зерна на їх взаємний внесок дослід-

жували у праці [164]. Для аналізу сигналів АЕ використали нову методику їх кате-

горизації. Встановлено, що ковзання дислокацій і двійникування відбуваються під

час навантаження розтягу одночасно для обох типів мікроструктури матеріалу

(розмір зерна 70 мкм та 2 мкм), хоча перехід від одного переважаючого механізму

до іншого відбувається по-різному. Зокрема, у дрібнозернистому матеріалі плас-

тична деформація спочатку відбувається внаслідок ковзання дислокацій, а далі