Page 241 - dyser_Stankevych

241

Зауважимо, що поява сигналів АЕ, яка означає початок дефектоутворення в

матеріалі, відбувається за різних навантажень зразка для кожного зі стоматоло-

гічних полімерів. За результатами експериментів провізорні матеріали за здатніс-

тю чинити опір тріщиноутворенню можна ранжувати у такому порядку (від най-

TM
міцнішого): Protemp 4, Akrodent, Structur 2SC, Tempron 1-1PKG, Ceramill
PMMA, а за макропоказником в’язкості руйнування (від найв’язкішого) –

TM
Protemp 4, Tempron 1-1PKG, Structur 2SC, Akrodent, Ceramill PMMA.
За аналізом діаграм руйнування та значень критеріального параметра типів

руйнування E WT , можна стверджувати, що більшість із досліджених стомато-

логічних полімерів руйнуються крихко за лінійно-пружним механізмом, а

TM
Protemp 4 – за пружно-пластичним. Найвищу тріщиностійкість показав матеріал
TM
Protemp 4, а найнижчу – Ceramill PMMA.

На другому етапі випроб спочатку на зразки наносили концентратори напру-

жень, далі циклічним навантаженням частотою 17 Гц з них виводили втомні трі-

щини так, щоб на заключному етапі швидкість підростання останніх була наймен-

шою. У табл. 5.4 наведено експериментальні дані виведення втомних тріщин із

концентраторів напружень на зразках полімерів, а в табл. 5.5 зведено дані резуль-

татів випробувань на статичну тріщиностійкість, отримані методом 5%-січної

згідно з ГОСТ 25.506–85 [484], та ранжування полімерів для кожного випадку.

Для розрахунку коефіцієнтів інтенсивності напружень К появи сигналів
ІАЕ
АЕ, їх максимальних значень K IAЕ max , а також критичного значення К –
ІС
показника статичної тріщиностійкості використовували формулу з цього

нормативного документа для триточкового згину:

K  ( PL/ tb 2 / 3 ) Y ; Y  , 3 494 1 (  , 3 396  , 5 839 2 );   l b / , (5.2)
4
4
I
де P – навантаження, L – відстань між опорами, t – товщина зразка, b – висота

зразка, Y – поправкова функція, l – довжина тріщини.
4
Отримані дані перевіряли за формулою Сроулі-Гросса: