Page 75 - Microsoft Word - Soviak_PhD_Thesis_Version_fin
P. 75
75
dQ *
dt kP * a 1 Q k Q d * J Q Q
/
*
1 dQ
kQ (1 Q ) 2 2 2 k Q * 1 Q J Qn , (3.13)
/
1*
2 dt
1 dn kQ 1 k n 0 1 n J
/
2 dt 3 b n S
де Q , Q і n – відповідно концентрації адсорбованих молекул, хемосорбованих
*
атомів і розчинених атомів водню. Ці величини доцільно задавати через частку
заповнення відповідних поверхневих або об’ємних місць, які може займати водень.
Потік водню в металі J визначається співвідношенням (3.9) на поверхні
H
S після переходу до узгоджених одиниць концентрації та потоку.
Отже, найбільш загальна форма граничних умов для задачі дифузійного
перерозподілу водню у металі передбачає розв’язування системи поверхневих
рівнянь (3.13), зв’язаної з рівнянням дифузії в об’ємі.
Якщо процес перенесення водню в об’ємі металу є лімітуючою стадією
порівняно з поверхневими реакціями адсорбції та десорбції, систему рівнянь
(3.13) можна замінити еквівалентними граничними умовами (3.14)–(3.16).
Обґрунтованість такого наближення визначається співвідношенням залежних
від температури констант швидкості поверхневих реакцій k , k , а також тиском
b
a
газового середовища P:
C k k k
2 d
b 2 K PC 2 j n , (3.14)
t S k 1 k P k d s S
a
або
2
J S k sd K P C 2 , (3.15)
s
S
або
C K P , (3.16)
S s
де K – ефективний коефіцієнт масообміну на межі «газ–метал», який
s
визначається через кінетичні коефіцієнти окремих стадій сорбції–десорбції.

