Page 77 - ДисертСемак2

77

мом в координаті X=200 мм. В обох ділянках спостерігається збільшення

часу проходження акустичної хвилі, що означає зменшення швидкості

поверхневої акустичної хвилі. Величина локального зменшення швидкості

поверхневої акустичної хвилі залежить від її частоти (рис. 3.2-3.4). В ділянці

з координатою Y=110 мм максимальне зменшення швидкості поверхневої

акустичної хвилі з частотою 2 МГц становить -0,94%, з частотою 3 МГц

становить -1,1%, з частотою 6,4 МГц становить -1,8%. Для ділянки з

координатою Y=250 мм відповідні величини становлять: для акустичної хвилі

з частотою 2 МГц – -0,5%, для хвилі з чатотою 3 МГц – - 0,95%, для хвилі з

частотою 6,4 МГц – -1,45%. Як видно з отриманих результатів, із

збільшенням частоти зростає величина зміни швидкості поверхневих

акустичних хвиль в аномальних ділянках. Найбільша зміна швидкості була

досягнута для поверхневої хвилі частотою 6,4 МГц. Для сталей така довжина

хвилі становить близько 0,47 мм. Тому можна вважати, згідно розгляду,
приведеному в розділі 2, що основна частина зміни швидкості відбулась в

приповерхневому шарі металу меншому за 0,28 мм (0,6 Λ).
На рис. 3.6 приведено залежність значення максимальної зміни

швидкості від частоти в обох ділянках. Як видно, обидва графіки з певним
наближенням є лінійними і паралельними між собою. У випадку

апроксимації цих залежностей прямою, кутовий коефіцієнт її нахилу для

обох ліній є однаковий і рівний -0,198. Також ці лінії зміщені між собою на

0,31%. Близький нахил ліній може говорити про однакову природу змін

властивостей аномальних ділянок парогону.

3.2. Металографічні дослідження матеріалу парогону

З метою оцінки природи аномальних ділянок вирізки із парогону було

проведено їх металографічні дослідження. Вирізались зразки в ділянці, де

спостерігались аномальні значення швидкості поверхневої акустичної хвилі

та в ділянці з середнім значенням швидкості. Зразки полірувались і