Page 31 - Thesis_Oprysk_Volodymyr

31

електрохімічному гідруванні) та фази A 2B (СТ Ti 2Ni або Mg 2Ni). При цьому Mg-

вмісні фази демонструють одні з найвищих значень масової частки водню серед

наведених матеріалів – близько 2,8 мас.%.

Ця тенденція зберігається і для складніших сполук: легування сплавів на

основі важких металів магнієм позитивно впливає на їхні сорбційні властивості,

забезпечуючи зростання гравіметричної ємності за рахунок зменшення молярної

маси матриці. Як видно з таблиці 1.1, більшість досліджуваних гідридотвірних ІМС

належить до систем РЗМ–d–перехідний метал та, особливо, РЗМ–Магній–d-

перехідний метал. Такі матеріали характеризуються складною кристалохімією і

володіють придатними до практичних застосувань функціональними

можливостями.

З точки зору зберігання водню, ці сплави представляють стратегічний

компроміс між гідридами на основі Mg (висока гравіметрична ємність, але погана

кінетика та висока термодинамічна стабільність) [66, 67] та гідридами на основі

РЗМ (прийнятна кінетика, але нижча ємність) тому їх детальний аналіз та

дослідження важливі для розробки нових матеріалів із потрібними

характеристиками.

1.4. Огляд вибраних класів гідридотвірних ІМС

ІМС, що утворюються між РЗМ та 3d-перехідними металами, є наріжним

каменем сучасного матеріалознавства. Особливої уваги заслуговують специфічні

системи, що поєднують легкі рідкісноземельні елементи (La, Pr, Nd) та ітрій (Y) з

пізніми перехідними металами (Ni, Co, Mn). Вони демонструють багату та складну

кристалохімію, зумовлену поєднанням великої різниці атомних радіусів

компонентів, специфічних 4f-3d електронних взаємодій та схильності РЗМ до
утворення цілого ряду впорядкованих сполук зі сталим стехіометричним

співвідношенням. Такі особливості породжують цілий спектр функціональних
матеріалів в різних галузях, зокрема, як магнітні матеріли [68, 69], та матеріали

здатні оборотно накопичувати водень.