Page 136 - Thesis_Oprysk_Volodymyr

131

Введення Pd приводить до систематичної зміни морфології. У зразку Ni 99Pd 1

(рис. 5.2б) частинки дещо дрібніші та однорідніші (~60-100 нм), а ланцюжкові
2+
агрегати – менш щільно упаковані. Цей ефект логічно пояснити роллю Pd як

додаткових центрів гетерогенної нуклеації: завдяки вищому стандартному
0
0
2+
2+
електродному потенціалу пари Pd /Pd порівняно з Ni /Ni паладій відновлюється
першим, утворюючи нанорозмірні зародки, на яких далі осаджується нікель.
Збільшення концентрації центрів нуклеації за сталої швидкості подачі відновника

зміщує систему в кінетичний режим і скорочує тривалість стадії росту, що й

зменшує середній розмір частинок.

У композиції Ni 95Pd 5 (рис. 5.2в) тенденція посилюється: розмір первинних

частинок зменшується до ~40–80 нм, агрегати стають більш «пухкими», з чіткіше

вираженими міжчастинковими межами; з’являються локальні ділянки сферичної

морфології, що вказує на поступове послаблення феромагнітної самоорганізації

внаслідок зниження ефективної магнітної сприйнятливості сплаву при легуванні

діамагнітним Pd.

За найвищого вмісту паладію, Ni 90Pd 10 (рис. 5.2г), морфологія якісно

змінюється: домінують глобулярні частинки з візуально вузьким розподілом за

розміром, кластери коротші й слабше зв’язані, ланцюжкова структура частково

втрачається. Це узгоджується як з посиленням ефекту співнуклеації, так і зі

зниженням магнітної взаємодії у системі Ni–Pd із підвищеним вмістом Pd.

Отже, результати СЕМ підтверджують, що Pd діє у досліджуваній системі як

модифікатор нуклеаційної стадії хімічного відновлення, а збільшення його вмісту

зменшує середній розмір частинок та «розпушує» агрегати, що прогнозовано

позитивно впливає на питому поверхню електродного матеріалу та кінетику

електрохімічної воденьсорбції.