Page 47 - Thesis_Lavrys

47

до 0,1 Па, можна досягнути умов, коли процес насичення

контролюватиметься подачею газу до поверхні. При цьому не

створюватиметься критична концентрація азоту на поверхні, що дозволить

запобігати утворенню нітридної плівки бо ж суттєво зменшить її товщину

(рис. 1.11) [91], а, відтак, ліквідує чи суттєво послабить дифузійний бар’єр і

активує дифузію азоту в глибину титанової матриці. Оскільки зі зниженням

парціального тиску азоту відносно атмосферного, нітридоутворення

гальмується за активізації дифузійних процесів, то з’являється можливість

знизити температуру ізотермічної витримки під час азотування в розрідженій

динамічній атмосфері азоту і, як наслідок, уникнути небажаного

незворотного росту зерна титанової матриці. Отже, процес азотування

титанових сплавів у розрідженій газовій атмосфері за рахунок збільшення

глибини дифузійної зони (твердого розчину Ti(N)) підвищує механічні

(втомні, пластичні) характеристики азотованого титану. Однак зменшення

товщини нітридної плівки чи її відсутність може негативно впливати на
триботехнічні та антикорозійні характеристики металу [91, 118];

Рисунок 1.11 – Вплив температури (Т) і газодинамічних параметрів азоту

(парціальний тиск p, розхід газу d) на фазово-структурний стан поверхневих

шарів титану після азотування [91]

 Термокінетичні параметри. До термокінетичних параметрів

насичення відносять швидкість нагрівання та охолодження, температурні

особливості ведення процесу. Наприклад підвищення швидкості нагрівання