Page 53 - Кулик В.В.
P. 53

53

                  910 – 1110 МПа, відносне видовження – не менше 8 %, поверхнева твердість

                  –  не  менша  290  НВ,  твердість  на  глибині  30  мм  –  не  менша  255  НВ.  Для

                  колісної сталі марки Т твердість повинна бути не нижчою 320 НВ, границя

                  міцності – 1020 МПа, а відносне видовження – 9%. Для залізниць Північної

                  Америки  єдиним  показником  механічних  властивостей  матеріалу  коліс  є

                  твердість.

                         Для  держав  Європи,  раніше  колеса  виготовляли  відповідно  до

                  технічних  умов  AAR  та  мали  твердість  321  –  363  НВ  (для  сталі  марки  С).

                  Пізніше діапазон твердості був підвищений до 341 - 375 НВ, що привело:

                               до підвищення середнього рівня твердості, а отже, до зниження

                  загального темпу зношування;

                               до  звуження  діапазону  твердості  і,  отже,  до  зниження

                  нерівномірності зносу коліс в колісних парах і візках, якщо враховувати, що

                  колісні пари обточуються за станом найбільш зношеного колеса.

                         Покращені  властивості  матеріалів  і  сприятливі  параметри  взаємодії

                  колеса  і  рейки  були  головними  причинами,  які  дозволили  зменшити

                  відбракувальний  діаметр  коліс  з  895  до  880  мм,  що  рівнозначно  одному


                  додатковому циклу обточування коліс.
                         Розроблення  і  впровадження  мікролегованих  коліс  дали  додаткові


                  переваги, у тому числі:

                               подальше підвищення твердості до 362–401 НВ, що привело до

                  додаткового зниження темпу зношування;

                               значне      покращення        характеристик        опірності      пластичній

                  деформації,  особливо  під  впливом  монотонних  і  циклічних  стискальних

                  навантажень, що привело до зниження темпу розвитку прокату на поверхні

                  кочення коліс.

                         Твердість  залишається  найбільш  показовою  властивістю,  що

                  характеризує зносостривкість матеріалу. Найпоширеніші методи підвищення

                  твердості  перлітних  сталей  полягають  у  підвищенні  вмісту  вуглецю  і

                  подрібненні мікроструктури сталі.
   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57   58