Page 286 - Кулик В.В.
P. 286

286

                  залізничного  транспорту  Украіни,  Польщі,  Швеції,  Німеччини,  Чехії,

                  Болгарії,  Румунії,  Індії  та  країн  колишнього  Радянського  Союзу,

                  застосовують  автоматичне  дугове  наплавлення  під  флюсом  [463,  464]

                  зношеної поверхні кочення з наступним обточуванням.

                         Залежно  від  технології  наплавленням  коліс,  в  металі  наплавки,  і

                  особливо,  зони  термічного  впливу  можуть  виникати  "гарячі"  і  "холодні"

                  тріщини, що значно підвищує ризик виникнення аварійних ситуацій в умовах

                  експлуатації  за  циклічних  навантажень.  Зварюваність  і  циклічну

                  тріщиностійкість сталей з підвищеним вмістом вуглецю, до яких відносяться

                  колісні  сталі,  на  сьогодні  досліджено  мало.  Тому  необхідно  дослідити

                  структуру  і  механічну  поведінку,  у  першу  чергу  тріщиностійкість  за

                  циклічних  навантажень,  наплавленого  металу  і  зони  термічного  впливу

                  відновлених коліс.

                         Досліджували зварний шов, що нанесено механізованим способом під

                  шаром  флюсу  використовуючи  дріт  Св-08ХМ  (0,08%С)  за  погонної  енергії

                  зварювання  10  кДж/см  (I  = 240-260 А,  U  = 28-30 В,  V  = 24 м/год).
                                                      ЗВ
                                                                            Д
                                                                                               ЗВ
                  Імітували  багатошарове наплавлення  на  зразках  стикових  з’єднань  пластин
                  розміром 350×200×20 мм, які мали V-подібну розробку кромок і зазор 10 мм


                  (рис.  5.21).  Застусовували  попередній  підігрів  заготовок  до  температури
                  Т  = 100°С,  щоб  забезпечити  швидкість  охолодження  металу  5  °С/сек  в
                    ПП

                  інтервалі  температур  500-600  °С.  Як  наслідок,  в  зварному  шві  формується
                  бейнітна структура, а в зоні термічного впливу – бейнітно-мартенситна [454].


                         Режим  охолодження  зварних  з'єднань  (рис.  5.22а)  вибраний  таким
                  чином,  щоб  забезпечити  бейнітну  і  бейнітно-мартенситну  структури


                  відповідно в зварному шві та в зоні термічного впливу [465].

                         За  традиційного  режиму  охолодження  отримана  структура  зварного

                  шва  представляє  верхній  бейніт  з  мікротвердістю  НV  = 2970…3220 МПа
                                                                                      0,1
                  (рис.  5.23а),  а  зони  термічного  впливу  –  верхній  бейніт  (26%)  з

                  мікротвердістю 3030…3210 МПа; нижній бейніт (38%) з мікротвердістю
   281   282   283   284   285   286   287   288   289   290   291