Page 288 - Кулик В.В.

288

загальним об’ємом не більше 2% (рис 5.23б). При цьому опір росту втомних

тріщин в зварному шві достатньо високий (крива 1 на рис. 5.24), зокрема

поріг втоми ΔK =11 MПa√м і циклічна в'язкість руйнування ΔK =71 MПa√м
fc
th
[454], що характерно для бейнітних структур [9].

a б

Рисунок 5.23 – Мікроструктура зварного шва (a)

і зони термічного впливу (б). x500

Циклічна тріщиностійкість зони термічного впливу значно нижча

(крива 2 на рис. 5.24), що очевидно пов'язано з наявністю мартенситної фази,

для якої характерна наявність значних залишкових напружень після

охолодження. Це зумовлює значення ΔK =8,5 MПa√м і ΔK =44 MПa√м.
th
fc
Такий результат узгоджується з даними мікрофрактографічного аналізу (рис.

5.25). Для зразків зварного шва за низьких швидкостей росту втомної
-8
-9
тріщини (10 …10 м/цикл) спостерігаються окремі дрібні квазівідкольні
фасетки, розділені великою кількістю деформаційних гребенів (рис. 5.25a).

-7
-6
За високих швидкостей росту тріщини (10 …10 м/цикл) значну площу
зламу займають ділянки в’язкого, переважно ямкового, руйнування (рис.

5.25б). Для зони термічного впливу за низьких швидкостей росту втомної

тріщини спостерігаються протяжні фасетки циклічного квазівідколу (рис.

5.25в), а за високих швидкостей росту тріщини в зламах домінує крихкий