Page 240 - Кулик В.В.
P. 240
240
вважається причиною пошкодження колеса. Зважаючи на це, потрібні колеса,
що забезпечують високотемпературну міцність. Наприклад, для сталі класу D
стандарту AAR (Асоціації Американських Залізниць) границя текучості за
температури 538 °С (1000 °F) визначена рівною 345 МПа або більше [10].
Тому з досліджених матеріалів цю умову задовільняють сталі:
марки Т, хоча в інтервалі темпратур спостерігається суттєве
падіння границі текучості - більш ніж у 2 рази і ледь перевищує встановлену
межу;
марки Ф1 і Ф2 задовільняють вимогу стандарту.
Аналізуючи значення пластичності (відносного видовження) усіх
0
досліджуваних сталей встановлено, що в інтервалі температур до 500 С
практично не відбувається значної їх пластифікації (рис. 4.45в). Починаючи з
0
температури вище 500 С спостерігається суттєва пластифікація сталі марки
Т, дещо нижча сталі марки 2, а сталі Ф1 та Ф2 пластифікуються значно в
0
меншій мірі. А від температури вище 700 С зазнають суттєвої пластифікації
уже сталі Ф1 та Ф2. Тому якщо аналізувати усі досліджувані сталі за
ймовірністю утворення повзунів (пластифікації за високих температур), то
сталі Ф1 та Ф2 суттєво переважають сталь марки Т та марки 2 за температур
0
до 800 С. А за вищих температур значення пластичності практично є
співмірними зі сталлю марки 2, проте очевидно зберігається перевага
порівняно зі сталлю марки Т (рис. 4.45в) [443].
Таким чином, можна стверджувати, що за одночасного поєднання
твердорозчинного і нітридного зміцнення можна досягти підвищення
міцності, в тому числі високотемпературної, не остерігаючись пластифікації
сталі за високих температур [443]. Такий тип зміцнення є переспективним на
відміну від зміцнення карбідами різних легуючих елементів, які інтенсивно
0
утворюються за температур 500-600 С під час термічної обробки. Тому, що
0
під час гальмування температура в зоні контакту може сягати до 1000 С,
тому таке зміцнення нівелюється, що призводить до суттєвого знеміцнення
та пластифікації сталі [349].