Page 208 - Кулик В.В.

208

Рисунок 4.21 – Діаграми швидкостей росту втомної макротріщини в сталях

марки 2 (а) і Т (б) [19], а також досліджуваної сталі К2 (в) у вихідному стані

(1), після модельного гальмування на повітрі (2) і з повітряно-водяним

обдувом (3)

Фрактографічні особливості руйнування сталі марки К2 залізничного

колеса після проти такого у вихідному стані відзначаються дисперсністю

ділянок поверхні зламу, аналогічно як це було для зламу сталі марки Т.

Зокрема, за низьких амплітуд навантаження спостерігається переважно

скольний механізм руйнування з зменшенням структурних складових

руйнування в порівнянні з вихідним станом (див. рис. 4.23а), зі зростанням

амплітуди навантаження у зламі по аналогії з сталлю марки Т переважають

гладкі, відносно безструктурні фасетки та борозчатий квазіскол (рис. 4.23б)

[423].

За високих амплітуд навантаження (наближеній до ділянки початку

спонтанного руйнування) в сталі марки К2 спостерігається переважно

низькоенергоємний відкольний міжзеренний мікромеханізм руйнування (рис.

4.23в), який був характерним для сталі марки Т після гальмування з

повітряно-водяним обдувом (розділ 3 рис. 3.20б).