Page 139 - Кулик В.В.

139

Отримана (див. рис. 3.15) інверсія кривих циклічної тріщиностійкості

для сталі марки Т у вихідному стані і після гальмування порівняно з такими

сталі марки 2 не може бути пояснена, тільки мікроструктурними та

фрактографічними особливостями досліджуваних сталей. Значний вплив на

таку поведінку, коли швидкість росту втомної тріщини у значному діапазоні

зміни розмаху коефіцієнта інтенсивності напружень K сталі колеса після

гальмування перевищує таку у вихідному стані, повинні мати залишкові

напруження [360]. За відомою методикою [325] по дифракційній лінії (220)

обчислювали параметр ґратки d і залишкові напруження ІІ роду  (табл. 3.4).
r

Рентгеноструктурний аналіз показав, що вищевказаний вплив
відобразився на зміні міжплощинної віддалі d в кристалічних ґратках сталей

(для лінії (220)) і, відповідно, на залишкових напруженнях ІІ роду. Чітко

видно (див. табл. 3.4), що зниження циклічної в’язкості руйнування K обох
fc
сталей пов’язане зі зменшенням стискальних і ростом розтягальних

напружень ІІ роду.

Поріг втоми K при цьому спочатку росте, а потім знижується. Він
th
змінюється у широкому інтервалі для сталі марки 2 і незначно для сталі

марки Т. В максимально окрихченому стані (після гальмування з повітряно-

водяним обдувом) сталь марки Т поступається сталі марки 2 за циклічною

в’язкістю руйнування K у 1,7 рази; за порогом втоми K – у 2,4 рази [355,
th
fc
359].

Підсумовуючи (табл. 3.5), можна зробити висновок, що механічна

поведінка сталей за впливу експлуатаційних факторів залежить від вмісту

вуглецю. Порівнюючи зміну комплексу механічних характеристик сталі

марки Т (0,63-0,66% С) зі сталлю марки 2 (0,58-0,60% С) з урахуванням дії

низької температури, корозивного середовища, локального нагріву під час

гальмування, встановлено (див. табл. 3.5), що сталь з підвищеним вмістом

вуглецю, переважаючи сталь з нижчим вмістом вуглецю за показниками

міцності ( ) і твердості (НВ), помітно поступається їй за циклічною
В