Page 138 - Кулик В.В.

138

За низьких амплітуд навантаження спостерігається боріздчастий

квазіскол та череззеренний скол, проте площадки на яких він має місце у

порівнянні з таким зламом сталі у вихідному стані є значно менші,

спостерігаються області усіяні сіткою ямкового мікроруйнування (див. рис.

3.19а). Зі зростанням амплітуди навантаження у зламі переважають гладкі,

відносно безструктурні фасетки, що є наслідком розщеплення матеріалу

площинами ковзання та борозчатий квазіскол, розміри якого відображають

структурні складові сталі (рис. 3.19б, в).
Мікрофрактографічні дослідження сталей після гальмування з

повітряно-водяним охолодженням показали різку зміну механізму росту

втомної тріщини в обох сталях: від квазів’язкого череззеренного (рис. 3.16б

та рис. 3.18б) до змішаного ямкового і міжзеренного в сталі марки 2 (рис.

3.20а) та переважно низькоенергоємного відкольного міжзеренного

руйнування в сталі марки Т (рис. 3.20б) [355].

а б

Рисунок 3.20 – Мікрофрактограми зразків сталей марки 2 колеса типу КП-2
(а) та марки Т колеса типу КП-Т (б) після гальмування з повітряно водяним

охолодженням за високих амплітуд навантаження