Page 132 - Кулик В.В.

132

тріщиностійкість сталі марки Т після гальмування стає навіть нижчою, ніж за

впливу низьких температур [356].

Рисунок 3.15 – Діаграми швидкостей росту втомної макротріщини в сталях

коліс КП-2 (а) і КП-Т (б) у вихідному стані (1), після модельного

гальмування на повітрі (2) і з повітряно-водяним обдувом (3)

Значне зростання порогової тріщиностійкості у сталі марки 2 після

гальмування (варіант 3 з табл. 3.4) у 2,86 рази порівняно з вихідним станом

заслуговує на особливу увагу. Аналогічне зростання (з 3 до 8 МПа м )

досягалось варіюванням температури відпуску (470, 670, 770 і 870 K) на

високовуглецевій сталі (75ХГСТ) після гартування і трактувалось появою

ефекту закриття тріщини [357]. З тієї ж причини зростало порогове значення

циклічної тріщиностійкості (з 9,5 до 14 МПа м ) у сталі 06Х2Н2М після

гартування від 998 K, проте після гартування від 1140 K, де не проявлявся

ефект закриття тріщини K знижувалось до 3 МПа м . Відмітимо, що
th

високий рівень порога втоми 20 МПа м , отриманий для сталі марки 2 після