Page 156 -

кроструктурою з точки зору кількісного та вагового розподілів дрібних (до 1

мкм) та середніх (1-3 мкм) частинок (табл. 3.30 і 3.34). Однак, ваговий розподіл

великих частинок (>3 мкм) є причиною таких кардинальних відмінностей. Для

Mg–TbFe Cr O –C вагова частки великих частинок рівна 29 ваг.% і є більшою
3
0.5
0.5
на ~7 ваг.% у порівняні з безвуглецевим композитом, а для Mg–Dy Nd FeO –
0.5
3
0.5
C рівна 20,5 ваг.%, що більше на ~6 ваг.% ніж у подвійного композиту. Кількіс-
ний розподіл показує, що кількість великих частинок не перевищує 1 %. Тому,
така відмінність у морфології хоч і має свій вплив, але він не є визначальним.

Можливою причиною таких відмінностей в об’ємах виділеного водню є зміна
pH реакційної суміші, чи більш значущий вплив інших факторів, таких як змо-

чуваність поверхні чи можливість зародження на поверхні центрів кристалізації
гідроксиду магнію. Для виявлення природи такої поведінки потрібно проводити

ряд додаткових досліджень. Говорячи про оптимальну концентрацію хлориду

магнію у розчині, то для композиту з додатком TbFe Cr O це 0,05 моль/л, а
0.5
3
0.5
для потрійного композиту максимальна – 0,1 моль/л. У випадку Dy Nd FeO
0.5
0.5
3
це 0,05 моль/л для подвійного та 0,1 моль/л для потрійного композитів.

156