Page 86 - КЛАСИФІКАЦІЯ ЛОКАЛІЗОВАНИХ ДЕФЕКТІВ ЗВАРНИХ ШВІВ НА РЕНТГЕНІВСЬКИХ ЗОБРАЖЕННЯХ ТРУБ

86

для автоматичного виконання завдання. У [230] попередня обробка зображень

усуває масштабні коливання середньої яскравості та контрасту. Нормалізація

виконана шляхом узагальнення одновимірних стохастичних процесів.

Використано алгоритм ковзного вікна із середнім значенням 128 та

стандартним відхиленням 50. Вищезазначені роботи підтверджують

необхідність опередньої обробки зображень для їх подальшої нормалізації.

У [231] проведено аналіз максимальних розмірів ямок, так і бокових

факторів росту максимальних ямок, співвщо корелював із поведінкою зламу

чавуну з кулястим графітом. Розмір ямок вимірювали вручну. Метод

кількісного аналізу ямок зображення був запропонований у [232].

Виміряли та проаналізували ямки за допомогою методу виявлення контурів

на основі поєднання вейвлет-перетворення B-сплайна, математичної морфології

та методу водорозділу. В [233] для того, щоб виділити дно ямок, була

застосована бінаризація Оцу. Гаусівський фільтр та оператор Лапласа для

виявлення країв ямок були запропоновані в [234]. Часто використовують апарат

математичної морфології, зокрема, скелетонізацію бінарних зображень [235].

Для сегментації металографічних зображень використовують різні підходи,

а саме: метод кластеризації, аналізу гістограми розподілу інтенсивностей,

виділення країв, нарощування областей, оптимізації на графах,
кратномасштабних перетворень, водорозділу та інші підходи [236-239]. Однак

саме сегментація зображень за методом водорозділу рекомендована як базова
при аналізі специфічних зображень, якими є мікроструктура металографічних

шліфів [240, 241]. На загал, сегментація з використанням методу водорозділу
працює краще, якщо можна визначити чи поставити маркери на об'єкти

переднього плану і фон [242, 243]. Також використовують ретинекс-

перетворення [244-246] і морфологічні методи [247].

Одним з основних методів оцінювання поруватості покрив [248-263] є

визначення кількості пор методом фотографування поверхні покриву за

збільшення не менше ніж ×100 разів з подальшим підрахунком пор на одиницю