Page 239 - КЛАСИФІКАЦІЯ ЛОКАЛІЗОВАНИХ ДЕФЕКТІВ ЗВАРНИХ ШВІВ НА РЕНТГЕНІВСЬКИХ ЗОБРАЖЕННЯХ ТРУБ

239

Поелементний аналіз включень поверхні сплаву АМц після витримки в

розчині слакислого дощу протягом 30 діб вказує, що на поверхні відбувається

анодне розчинення, де катодними включеннями слугують інтерметаліди AlSi на

поверхні яких відбувається відновлення водню, а в околі – анодне розчинення

алюмінію. Цікавим фактом є те, що навколо включень FeMnAl не відбувається

анодного розчинення сплаву (рис. 5.13), що зумовлено позитивним впливом

Mn, який приводить до зменшення різниці потенціалів включень та алюмінієвої

матриці за співвідношення Mn:Fe=4.

Це особливо яскраво проявляється за відпалу при температурах 400° та

500° С при яких дифузія атомів Mn зростає. Підвищення температури відпалу

до 550° С приводить до зменшення кількості та зростання розмірів

інтерметалідів, що сприяє збільшенню кількості поверхневих дефектів.

Оксидокерамічні покриття, сформовані на АМц після відпуску за різних

температур, також мають різну дефектність. Найбільша густина пор на

9
одиницю площі утворюється після відпуску 200 С – (6,895·10 ) та особливо –
9
550 С – (9,624·10 ) . Як в першому так і в другому випадку середній розмір

2
-12
включень у сплавах після відпалу становить приблизно 7,0·10 m .
Аналіз продуктів корозії сплавів з ПЕО покриттями вказує присутність в

них атомів заліза, та марганцю, що свідчить про утворення оксидокерамічного

покриття несуцільного з великим розміром пор, які виникають під час

формування розрядних каналів. Включення таких розмірів негативно

впливають на наскрізну поруватість та корозійну стійкість покриттів внаслідок

різних фізичних параметрів оксидів.

Дослідили вплив мікроструктури на корозійні пошкодження поверхні

ЕДП зі сплаву АМц після відпалу за різних температур та зі сформованими на

них ПЕО покриттями [305-307]. Встановлено залежності між зміною розмірів

структурних складових сплаву АМц та корозійною стійкістю цього сплаву з

ПЕО покриттями в середовищі синтетичного слабокислого дощу (рН 4,5).

Показано, що температури відпалу 200 С та, особливо, 550 С, приводять до

істотного зростання кількості поверхневих дефектів, порівняно з відпалом за