Page 167 - КЛАСИФІКАЦІЯ ЛОКАЛІЗОВАНИХ ДЕФЕКТІВ ЗВАРНИХ ШВІВ НА РЕНТГЕНІВСЬКИХ ЗОБРАЖЕННЯХ ТРУБ
        P. 167
     167
                     Для кращого сприйняття контури дефектів накладено на зображення після
               еквалізації його гістограми.
                     Запропоновано  і  обґрунтовано  підхід  до  сегментації  радіографічних
               знімків,  що  базується  на  обробці  масками  та  морфологічними  операторами
               [290].  Простежено  ефективність  його  застосування  для  сегментації  зони
               зварного  шва,  утяжин  та  непроварів.  Метою  подальших  досліджень  є
               визначення інформативних ознак для утяжин та непроварів.
                     3.6.     Сегментація         перекривних          дефектів        на     оцифрованих
               рентгенограмах зварних швів
                     .
                     Під  час  створення  системи  автоматизованого  аналізу  радіографічних
               зображень зварних швів необхідно сегментувати перекривні дефекти, зокрема
               пори і шлаки на фоні чи на межі утяжин – пошкоджень у вигляді заглибин на
               поверхні  зворотного  боку  зварного  шва,  що  виникають  за  неповного
               проплавлення  основного  матеріалу,  а  також  через  усадку  матеріалу  односто-
               роннього  шва.  Утяжину  складно  автоматично  виявити  і  через  присутність
               інших дефектів суттєво знижується ймовірність коректної сегментації. Пори –
               це  газові  порожнини  в  металі,  зазвичай  сферичної  чи  подовгастої  форми.
               Шлакові  включення  –  порожнини  в  металі  зварного  шва, заповнені  шлаками,
               які  не  встигли  піднятися  на  поверхню  шва.  Вони  утворюються  за  великих
               швидкостей  зварювання,  сильного  забруднення  країв  і  багатошарового
               зварювання. На відміну від пор мають неправильну форму.
                     Аналіз останніх  досліджень  виявив,  що  подібні проблеми  виникають  під
               час обробки медичних зображень та електронної мікроскопії, коли використо-
               вують  математичну  морфологію,  моделі  активних  форм,  методи  водорозділу,
               нарощування  областей  тощо.  Переважно  сегментують  об’єкти  однакових
     	
