Page 112 - КЛАСИФІКАЦІЯ ЛОКАЛІЗОВАНИХ ДЕФЕКТІВ ЗВАРНИХ ШВІВ НА РЕНТГЕНІВСЬКИХ ЗОБРАЖЕННЯХ ТРУБ

112

2.5. Визначення параметру нерізкості на рентгенівських зображеннях

конструкційних матеріалів

Задача локалізації та визначення параметрів дефектів під час радіографіч-

ного контролю зварних швів є важливою для аналізу придатності зварних

металоконструкцій. Разом зі зварним швом просвічується канавковий еталон

чутливості із заглибленнями, що імітують дефекти різної глибини. Щоб обчис-

лити характеристики дефектів, потрібно проаналізувати зображення еталону,

оскільки його розміри, ширина і глибина канавок відомі [1].

Рисунок 2.10 ‒ Фрагмент кривої яскравості зображення еталона.

Проаналізувавши контраст канавок, можна обчислити глибину дефекту.

Для визначення геометричних розмірів дефектів потрібно насамперед

обчислити їхню нерізкість. В околі краю еталона перепад яскравості

розтягується на деяку відстань, величину якої називають нерізкістю H (рис.

2.10) [104]. Нерізкість спричинена дією фотоелектронів і відображених

електронів, звільнених у шарі емульсії. Зі збільшенням енергії випромінювання

власна нерізкість зростає. Коли нерізкість перевищує ширину дефекту, то він

втрачає свої істинні розміри, контраст зменшується. Сучасні системи аналізу

рентгенівських зображень зварних швів обчислюють цей параметр у напівавто-

матичному режимі. Для розв’язку цієї задачі запропоновано триетапний підхід,

що полягає в локалізації канавкового еталону, виділенні його контуру та

обчисленні параметра нерізкості.

Локалізація канавкового еталона. Для локалізації еталона застосовано

структурно-адаптивний метод, що використовує для прийняття рішення не все