Page 110 - КЛАСИФІКАЦІЯ ЛОКАЛІЗОВАНИХ ДЕФЕКТІВ ЗВАРНИХ ШВІВ НА РЕНТГЕНІВСЬКИХ ЗОБРАЖЕННЯХ ТРУБ
P. 110

110

                     Щоб  позбутися  помилок  визначення  апаратної  функції  та  обчислень
                                         
               коригуємо спектр  J     0 * (  ) f  за методом опорного зображення.

                     Він  полягає  в  виборі  опорного  зображення  з  подібною  просторовою


               структурою  і  розбитті  його  спектру  на  дві  області.  Низькочастотну  область

               розміром  9Х9  пікселів  залишаємо  без  змін,  а  в  високочастотній  області

               обчислюємо в ковзному вікні величину порогу



                                                        n   m  a  s ,                                 (2.35)



               де m – середнє значення, s  – середньоквадратичне відхилення, a – коефіцієнт.
                                                                   
                     Корекція  відновленого  спектру  J         0 * (  ) f   полягає  в  відсіканні  всіх  його

               значень,  більших  за  локальний  поріг  n.  Після  чого  виконуємо  зворотне

               перетворення Фур’є і отримаємо відновлене зображення.

                     Оцінка параметра нерізкості. Реальні рентгенографічні зображення звар-

               них  швів  труб    характеризуються  комплексними  спотвореннями.  Оскільки

                                         
               апаратна  функція  A     (r )  системи,  що  вносить  розмиття  є  невідомою,  виникає

               задача  її  оцінки.  Використано  попередньо  розроблений  метод  визначення

               параметра  нерізкості  на  рентгенівських  зображеннях  конструкційних

               матеріалів,  що  базується  на  оцінці  профілю  краю  канавкового  еталону

               чутливості [273-275].

                     Він містить заглиблення, що імітують дефекти різної глибини. Щоб обчис-

               лити  характеристики  дефектів,  потрібно  проаналізувати  зображення  еталону,

               оскільки його розміри, ширина і глибина канавок відомі [1]. В околі краю ета-

               лона  перепад  функції  інтенсивності  розтягується  на  деяку  відстань, величину

               якої  називають  нерізкістю  (рис.  2.8а).  Нерізкість  спричинена  дією  фото-

               електронів  і  відображених  електронів,  звільнених  у  шарі  емульсії.  Зі

               збільшенням енергії випромінювання власна нерізкість зростає.

                     За результатами оцінювання параметра нерізкості та відомими розмірами

               канавкового еталону чутливості синтезували зображення еталону і застосували
   105   106   107   108   109   110   111   112   113   114   115