Page 32 - дисертація Головчук
P. 32
32
Для прикладу дослідження по зносостійкості плазмових покриттів [53]
показали, що для покриттів системи нікель-алюміній, нікель-титан, а також із
самофлюсувальних сплавів абразивна зносостійкість прямо пропорційна
мікротвердості покриттів.
Для прогнозування довговічності покриттів без проведення
експериментальних випробовувань важливо знати відповідність між їх
механічними характеристиками та зносостійкістю. Однак, багато факторів які
впливають на процес абразивного зношування не дає змоги на сьогоднішній
час встановити такі залежності для всіх матеріалів. В роботах [54, 55] для
визначення абразивної зносостійкості матеріалів запропоновано враховувати
зв’язок між абразивною зносостійкістю та границею плинності і пластичністю
(відносне видовження) матеріалів Однак з´ясувалося, що випробовування на
абразивну зносостійкість дають великий розкид за значеннями зносу навіть
коли хімічний склад і механічні характеристики зразків доволі однакові.
Останнім часом проводиться пошук кореляційних залежностей за
характеристиками в’язкості матеріалів - тріщиностійкістю K Іс та абразивною
зносостійкістю. В цих дослідженнях процес зношування представляється як
зародження мікротріщин внаслідок циклічних та статичних навантажень на
деталь і як наслідок утворення нових поверхонь відшарування часточок
матеріалу та його руйнування. Найбільш вдало ці закономірності абразивного
зношування відображено у роботі [56].
Багато дослідників показали, що в процесі тертя в поверхневих шарах
реалізуються температурні спалахи, тобто нагрів до високих температур за
яких відбуваються деформація, рекристалізація та окиснення поверхневих
шарів. Внаслідок цього в поверхневих шарах утворюються так звані вторинні
структури ВС, які суттєво можуть підвищити або зменшити зносостійкість
матеріалу [57, 58].
На відміну від суцільних матеріалів закономірності зношування для
напилених газотермічних покриттів є набагато складнішими. Це зумовлено
складною структурою газотермічних покриттів, в якій є ламелі, міжламелярні
