Page 126 - дисертація Головчук
P. 126
126
Найбільшу твердість показало покриття з порошкових дротів
ПД 20Х16Р3Н2СЮ та ПД Х17Р3СЮ. Високу твердість цим покриттям
забезпечила наявність у шихті ПД 3 мас. % бору. Бор вводили до шихти цих ПД
у вигляді ферохромбору ФХБ-2. Фазовий аналіз таких покриттів показав, що у їх
феритній структурі є дрібнодисперсні виділення боридів FeCrB та FeCr 2B. Однак
когезивна міцність таких покриттів не перевищувала 100 МПа. Це зумовлено
тим, що під час їх напилювання у структурі покриттів виникали напруження
розтягу першого роду. Такі напруження могли спричиняти появу тріщин у
покриттях під час їх наступного механічного оброблення. Для відповідальних
деталей перед нанесенням на їх поверхню покриттів із таких ПД необхідно
використовувати підігрівання основи до 150…200 ℃. Додавання до шихти ПД
карбіду бору (як бор місткого компонента) не забезпечив достатньо високої
твердості цим покриттям. Очевидно, що в цьому випадку карбід бору не
повністю розчинявся у розплаві ПД, із якого формувалося покриття. Значна
частина карбіду бору видувалася із шихти ПД повітряним струменем під час
напилювання покриттів.
Дещо меншу твердість показали покриття із ПД 90Х17РГС. Таку твердість
забезпечила їм мартенситна матриця, додатково зміцнена дрібнодисперсними
включеннями боридів FeCr 2B. Покриття із такого ПД мають суттєво вищу
когезійну міцність (до 185 МПа) та низький рівень залишкових напружень
першого роду за рахунок мартенситної матриці. Адже внаслідок остигання
краплин на поверхні напилюваної деталі покриття зменшується в розмірах. Це
зумовлює формування колових напружень першого роду. Оскільки коефіцієнт
термічного розширення матренситу є найнижчим, а аустеніту найвищим, то
внаслідок формування матричної фази мартенситу у покриттях виникали лише
незначні напруження розтягу. Такі покриття легше обробляти оскільки для їх
механічного оброблення можна застосовувати значно жорсткіші режими
шліфування без загрози виникнення у них тріщин чи відшаровування отриманих
покриттів від підкладки.
