Page 111 - дисертація Головчук

111

Таблиця 4.3 – Влив збільшення вмісту хрому у складі ПД на структуру,

твердість НV 0,3 та відносну зносостійкість електродугових покриттів

Марка Структура покриття Твердість, зносостійкість
Відносна
НV 0,3

ПД 120Х6ГС 500 1,00

ПД 120Х17ГС 900 1,25

покриттів до тріщиноутворення в міру підвищення вмісту бору у їх складі було

обґрунтовано оптимальний вміст бору у ПД, який не повинен був перевищувати 3

мас. %.

Оптимальна кількість вуглецю у ПД не повинна була перевищувати 1 мас. %

(табл. 4.2, табл. 4.3, табл. 4.4). Під час напилювання покриттів велика частина

вуглецю вигоряє і в покриттях його залишається не більше 0,6…0,7 мас. %. Така

кількість вуглецю забезпечувала низький рівень залишкових напружень розтягу в

покриттях (за рахунок утворення мартенситної матриці) і, як наслідок, їх високу

знососостійкість. Додавання 1 мас. % бору до такого ПД додатково зменшувало

кількість кисню у покриттях та підвищувало їх зносостійкість (табл. 4.4).

Оптимальне поєднання високої твердості і абразивної зносостійкості отри-

мали на покриттях із ПД 200Х20ГС, до складу якого додавали самофлюс (табл. 4.5).