Page 109 - дисертація Головчук

109

який використали як заміну хрому (ПД 50Х6МГС); із високовуглецевого ПД з

середнім вмістом хрому (ПД 120Х6ГС); із високовуглецевого ПД з високим

вмістом хрому (ПД 120Х17ГС); а також високовуглецевого ПД з додаванням

бору (ПД 90Х17РГС) (табл. 4.1).

Таблиця 4.1 – Поруватість та кількість оксидної фази у покриттях із

досліджуваних ПД залежно від їх хімічного складу

Поруватість Кількість кисню в оксидній фазі
Марка дроту
покриття, % покриття, мас. %

50Х6МГС 4 9

50ХМ6ГС 3 7

120Х6ГС 4 7

120Х17ГС 3 6

90Х17РГС 3 5

Х16Р3СЮ 3 4

50ХН2ГР5С 3 4

20Х16Р3Н2СЮ 3 4

Додавання до складу ПД таких інгредієнтів як бор, молібден та вуглець

зменшувало кількість кисню у покриттях. Під час напилювання вуглець

взаємодіяв із киснем з утворенням вуглекислого газу, який захищав розплав від

інтенсивного окиснення. Молібден утворював легкоплавкі оксиди, які,

випаровуючись із розплаву, також захищали його від окиснення. Бор із киснем

утворював легкоплавкі оксиди, які, покриваючи розплав плівкою, також

виконували роль бар’єру для протікання процесу окиснення.

Поруватість покриттів слабо залежала від хімічного складу досліджуваних

покриттів, а абразивна зносостійкість не завжди прямо залежала від їх твердості. Так

у випадку заміни хрому у складі ПД на молібден покриття мали найнижчу твердістю,

але при цьому виявили кращу абразивну зносостійкість (табл. 4.2). Разом з тим із