Page 26 - NYRKOVA_AREF

24

покривів становлять 22,9 мм і 22,3 мм відповідно (рис. 16). При зниженні рівня
катодної поляризації до -0,75 В відшарування, як нового, так і штучно зістареного
покривів уповільнюється, причому для нового покриву – інтенсивніше (радіуси
відшарування дорівнюють 6,9 мм і 13,1 мм, відповідно). Відшарування
поліуретанового покриву зупиняється при зниженні (за абсолютним значенням)
потенціалу поляризації від -1,45 В до -0,75 В.
Отже, зниження катодного потенціалу від -1,45 В до -0,75 В (-0,8 В) за
о
о
підвищеної температури 50 С (70 С) сприяє збереженню захисних властивостей
покривів (оцінених за показником радіус відшарування): стрічковим новим і штучно
зістареним – в 9,4 і 26,9 разів відповідно; новим гібрид-епоксидним – в 3,3 рази,

штучно зістареним – в 1,7 разів; новим та штучно зістареним поліуретановим –
більше ніж в 20 разів. Узагальнені підходи щодо нанесення сучасних захисних
покривів, властивості яких задовольняють вимогам ДСТУ 4219, використані при
розробленні ДСТУ-Н Б А.3.1-29.
У сьомому розділі на основі результатів досліджень розтріскування сталей
магістральних газопроводів в умовах комплексного протикорозійного захисту
наведено розроблену методику визначення потенційно корозійно-небезпечних
ділянок в умовах катодного захисту на діючих магістральних газопроводах України
та приклад реалізації цієї методики. В основу методики покладена нова концепція
комплексного обстеження й діагностики МГ, в якій використовується аналіз даних
проектної, виконавчої й експлуатаційної документації на газопровід, оброблення
результатів наземного технічного діагностування і обстежень в шурфах. Згідно з
концепцією, необхідними і достатніми умовами початку та розвитку корозійного
розтріскування магістрального газопроводу є наявність на ділянці, що обстежується,
трьох основних чинників певної інтенсивності, які прийняті основними, та умовно
названі: «корозія» – C ; «захист від корозії» – Z ; «механічні напруження» – N . На
i
i
i
кожний з основних чинників впливають додаткові. Інтенсивність впливу основного і
додаткових чинників на ділянці МГ різна, тому кожному чиннику поставлено у
відповідність рекомендовані чисельні значення, які обрано з урахуванням
схильності трубної сталі до корозійного розтріскування за впливу досліджених в цій
роботі чинників. Ціль обстеження полягає у виявленні наявних на ділянці
магістрального газопроводу чинників та визначенні рівнів інтенсивності їх впливу.
Згідно з методикою, визначення потенційно корозійно-небезпечних ділянок
магістральних газопроводів передбачає проведення таких заходів: аналіз проектної,
виконавчої та експлуатаційної документації; виявлення зовнішніх та внутрішніх
чинників за даними наземного технічного діагностування та лабораторних
досліджень; аналіз результатів та оцінювання ймовірності корозійного
розтріскування ділянки магістрального газопроводу; ранжування потенційно
корозійно-небезпечних ділянок магістральних газопроводів по ступені схильності до
корозійного розтріскування; технічне обстеження магістральних газопроводів у
шурфах; розроблення рекомендацій щодо ремонту ділянки МГ з тріщиноподібними
дефектами. Під час проведення обстеження МГ виконують комплекс робіт з
визначенням умов і чинників, що сприяють корозійному розтріскуванню відповідно
до вищенаведених алгоритмів ( рис. 17, 18).