Page 21 - NYRKOVA_AREF

19

Можна виділити два граничних випадки зміни коефіцієнта K .
τ
1. Якщо τ  τ 0  τ  τ 0  , то K  1– сталь не схильна до крихкого руйнування.
р
п
τ
2. Якщо τ  τ 0   τ  τ 0  , то K  1 – сталь схильна до крихкого руйнування.
τ
р
п
Коефіцієнт K доцільно використовувати для порівняльного оцінювання
τ
схильності до корозійного розтріскування сталі різної категорії міцності при
однаковій комбінації чинників корозійного розтріскування. Отже, коефіцієнти K за
τ
потенціалів -0,75 В та -1,0 В для сталі Х80, вище (1,8 та 3,6, відповідно), ніж для
Х70 (1,43 та 1,36, відповідно), табл. 5. Такі закономірності руйнування свідчать
про те, що при інших однакових умовах Х80 більш схильна до крихкого
руйнування, що підтверджено характером зламів зразків.
З аналізу результатів досліджень встановили: для сталі більшої міцності
різниця у схильності до корозійного розтріскування при катодному захисті
проявляється вже за мінімального захисного потенціалу -0,75 В та збільшується при
його зміщенні до від’ємніших значень. Застосування цього коефіцієнту дасть змогу
отримати дані про порівняльну схильність трубної сталі до корозійного
розтріскування при однаковій комбінації чинників цього явища. Встановлені
закономірності схильності сталі підвищеної міцності до корозійного розтріскування
застосовані під час розроблення зміни № 1 до ДСТУ 4219.
Перед нанесенням покривів поверхню труби оброблюють для створення
потрібної шорсткості. Досліджено вплив різних способів підготування поверхні
(зокрема, шліфування і дробоструминного оброблення) на схильність сталі різної

категорії міцності до корозійного розтріскування. Встановлено існування
принципових відмінностей в їх поведінці: для сталі Х70 відмічено збільшення
значень коефіцієнта K , що вказує на зростання схильності до корозійного
τ
розтріскування після дробоструминного оброблення поверхні порівняно із
шліфованою, для Х80 – навпаки зменшення.
Але в цілому дробоструминне оброблення

K сприяє зменшенню різниці у схильності

E зах 2 E зах
max
min
3,0 сталі різної міцності до корозійного
3 розтріскування (рис. 12): ця різниця,
2,0 оцінена за коефіцієнтом K , зменшується
τ

4
1 від 2,2 для шліфованої поверхні до 1,1
1,0 для поверхні після дробоструминного
оброблення. В комплексі досліджень цього

0,0 розділу вивчено особливості деградації за
-0,5 -0,6 -0,7 -0,8 -0,9 -1,0 -1,1
E, B потенціалу поляризації -1,45 В полімерних
Рис. 12. Вплив способу оброблення захисних покривів: стрічкового та покри-
поверхні на схильність до КР сталі Х70 вів нового покоління на поліуретановій та
(1, 3) та Х80 (2, 4) у МҐЕ за різних епоксидній основах, нанесених на сталі
потенціалів: 1, 2 – шліфована поверхня;
3, 4 – поверхня після дробоструминного Х70 та Х80. Показано, що за температури
о
оброблення. 20 С радіуси відшарування дорівнюють,