Page 10 - Avtoreferat Voloshyn 2020
P. 10

10

        очевидно,  внесок  механічного  руйнування  поверхневих  захисних  плівок,  внаслідок
        чого виникають ювенільні ділянки, яким властиві від’ємніші електродні потенціали і
        висока швидкість розчинення деформаційно активованого металу (табл. 1). За сумісно-
        го зростання швидкостей катодних та анодних реакцій за дії кавітації суттєвіше знижу-
                                                      2
        ються значення R p (від 6,8 до 2 кОм∙см ), ніж за впливу тільки перемішування (рис. 2).
             Вплив інгібіторів на опірність сталі ККР. Виявили, що йодидні солі алкілзамі-
        щених амонію і хінолінію підвищують інкубаційний період  і ККР сталі 30ХГСНА у
        водогінній воді (рис. 3а). Значне зниження швидкості ККР сталі у дослідженому діа-
        пазоні амплітуди кавітації зафіксували у присутності триетиламонію йодиду (ступінь
        захисту за амплітуди кавітаційного навантаження в діапазоні 10–45 мкм становить 90–
        97%),  що  пов’язали  зі  щільним  заповненням  поверхні  інгібітором,  на  що  вказує
        найнижча  диференційна  ємність  сталі  у  розчині  з  цією  сполукою  (рис. 3б).  Отже,

        інгібітор  адсорбційної  дії  триетиламонію  йодид  можна  рекомендувати  для  захисту
        сталі від ККР.

                 1000

                                      4

                  100

                τ i , хв

                   10
                                 1            2       3


                    1
                      0    10    20   30    40    50    60
                                    А, мкм

                                    а                                              б

         Рис. 3. Залежність інкубаційного періоду і (а) сталі 30ХГСНА від амплітуди А кавітації та
             диференційної ємності С від електродного потенціалу Е (б) у водогінній воді (1) та з
                                 -3
               додаванням (10  M) триетиламонію йодиду (2), дибутилетиламонію йодиду (3),
                                              етилхінолінію йодиду (4).

             У  четвертому  розділі  подано  результати  досліджень  впливу  складу  водного
        середовища на опір корозії та КМР трубних сталей.
             Методичні  особливості  визначення  впливу  середовища  на  пластичність  трубних
        сталей  за  повільного  активного  деформування.  Дослідженнями  трубних  сталей  різної
        міцності у розчині NS4, що імітує ґрунтове середовище, за регламентованої методични-
        ми  рекомендаціями  швидкості  деформування  циліндричних  зразків  10  с   не  виявили
                                                                                                -1
                                                                                             -6
        зміни їх пластичності за відносним звуженням ψ, окрім високоміцної сталі Х70, для якої
        отримали  незначне  (на  4%)  зниження  параметра  ψ.  Однак  за  швидкості,  на  порядок
                                                      -1
                                                   -7
        нижчої  від  рекомендованої  (έ = 10  с ),  встановили  значне  зниження  пластичності:
        значення ψ знизилось на 10; 20; 8 та 27% відповідно для сталей 17Г1С, Х52, Х60 та Х70
        проти випроб у повітрі. Тому чутливість трубних сталей до впливу середовища за зміною
        їх  пластичності,  за  якою  також  характеризують  схильність  до  КСР,  рекомендовано
                                                                -1
                                                            -7
        оцінювати за швидкості деформування έ ≤ 10  с .
   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15