Page 6 - Avtoreferat Voloshyn 2020

6

Публікації та особистий внесок здобувача. Основні результати досліджень, які
відображені в дисертації, опубліковані в 11 наукових працях. Серед них: 9 праць – у
наукових фахових виданнях [1–9], з яких п’ять [1–5] внесені до наукометричних баз
даних Scopus та/або Web of Science; дві – у збірниках тез конференцій [10, 11].
Основні експериментальні дані та узагальнення, які становлять суть дисертації,
отримані та сформульовані автором самостійно. У публікаціях, написаних у співав-
торстві, здобувачеві належать: дослідження ЕХ поведінки сталей трубопровідних
систем та ЗЗ у водних середовищах [1, 2, 4, 8–11]; вивчення особливостей та законо-
мірностей зміни характеристик опору трубної сталі КМР залежно від складу водного
середовища [1, 9]; встановлення та аналіз закономірностей ККР сталі [3]; встановлення
характеристик ЕХ релаксації деформованої поверхні [9].

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти
розділів, висновків, переліку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг
роботи становить 172 сторінки (з них 130 сторінок основного тексту), вона містить
58 рисунків, 14 таблиць, бібліографічний список із 197 найменувань та два додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У вступі висвітлено стан та обґрунтовано актуальність досліджень КМР сталей
трубопровідних систем та їх ЗЗ, вказано на зв’язок роботи з науковими програмами,
планами, темами, сформульовано мету досліджень та основні напрями її досягнення,
наукову новизну і практичну цінність отриманих результатів, зазначено особистий
внесок здобувача, викладено інформацію про апробацію результатів роботи,
публікації та структуру дисертації.

У першому розділі на основі огляду літератури проаналізовано особливості та
механізми КМР конструкційних сталей та їх ЗЗ з урахуванням впливу низки
експлуатаційних чинників. Сформульовано основні завдання дисертаційної роботи та
визначено напрями їх вирішення.

У другому розділі описано досліджені матеріали, обладнання та методики
випробувань. Для експериментів використовували вуглецеву (35) та низьколеговані
сталі (17Г1С, Х52, Х60, Х70 і 30ХГСНА), а також ЗЗ сталі 17Г1С. Зразки виготовляли із
труб резерву (вихідний стан) та із експлуатованих. Застосовували метал із польового
кільцевого стикового ЗЗ сталі 17Г1С труби магістрального газопроводу (зовнішній
діаметр 1220 мм, товщина стінки труби 12 мм) після 30 років експлуатації. Для
порівняння вивчали метал з ЗЗ труб запасу, отриманого за технологією зварювання
труб у польових монтажних умовах. Порівнювали властивості основного металу (ОМ),
металу шва (МШ), ширина якого становила 3–4 мм, та металу зони термічного впливу
(ЗТВ). Для модельних досліджень початкової стадії ККР використали високоміцну
гартовану сталь ШХ15.
За корозивні середовища слугували: водогінна вода (загальна твердість 3,8–
4,1 мг-екв./л, рН = 6,2–6,8), розчин NS4 такого складу: 483 мг/л NaHCO 3,
122 мг/л KCl, 137 мг/л CaCl 2, 131 мг/л MgSO 4·7H 2O та водні розчини електролітів
Na 2СO 3, NaНСO 3, NaCl, Na 3PO 4, NaNO 3 різної концентрації, що імітували ґрунтові
середовища; рН розчинів змінювали, додаючи NaOH або H 2SO 4. Вплив концентрації
та природи іонів на опір сталі корозійно-втомному руйнуванню досліджували у