Page 7 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 7
5
Пружно-пластичні властивості покриттів вивчали методом динамічного
індентування на приладі «Микрон-гамма» з автоматичною реєстрацією
діаграм навантаження P-h, де: P – навантаження на індентор (алмазна
пірамідка Берковича), h – глибина його проникнення у покриття.
Таблиця 1. Хімічний склад модельних порошкових дротів
Ø ПД, Вміст елементів, мас. %
Марка ПД
мм Fe C Si Mn Cr Ni B V Mo W
1,6 90,6 0,55 0,19 1,09 0,20 1,38 5,95 - - -
50ХН2ГР5С
2,4 91,1 0,45 0,30 1,20 0,22 1,75 4,96 - - -
1,6 74,4 2,80 0,30 0,39 21,1 - - 0,60 - 0,40
250Х21ВФГС
2,4 74,00 2,51 0,62 0,38 21,4 - - 0,52 - 0,55
1,6 91,7 0,41 0,40 1,56 5,4 - - - 0,50 -
50Х6Г2МС
2,4 90,6 0,47 0,40 1,40 6,6 - - - 0,51 -
Абразивне зношування покриттів досліджували за умов жорстко
закріпленого абразиву, використовуючи абразивний корундовий диск марки
СМ-2 із розміром зерна 20 мкм діаметром та шириною 150 та 8 мм, частота
-1
обертання якого становила 2,7 с (58 м/хв), а навантаження в зоні контакту
Р = (14,7 ± 0,25) Н. Газоабразивне зношування покриттів досліджували за
температури 200°С упродовж 50 год. Абразивну зносостійкість оцінювали за
втратою маси зразків після випроб за швидкості руху абразиву 36 м/с. За
абразив використали кварцовий пісок зернистістю до 200 мкм.
ЕДП властива гетерогенна структура, ступінь гетерогенності якої
запропоновано оцінювати за коефіцієнтом мікрогетерогенності (K ) [7], згідно
МГ
з формулою:
n
K МГ = ( ∑ c сер − i с ) n × c сер ,
= i 1
2
–4
де n – кількість прямокутних ділянок площею 35·10 мм , виділених на фото
мікроструктури ЕДП, на яких спектральним аналізом визначали вміст
в
кожного елемента с в межах окремої ламелі та середній вміст елемента с сер
і
покритті.
Корозійні характеристики зразків з покриттями визначали у потенціо-
динамічному режимі на потенціостаті AutoTafel (ACM Instruments) у 3 %
водному розчині NaCl. Електродом порівняння слугував хлоридсрібний
електрод типу ЭВЛ-1М1, допоміжним – платиновий за швидкості зміни
потенціалу 1 мВ/с. Швидкість корозії визначали екстраполяцією лінійних
ділянок поляризаційних кривих на потенціал корозії. Для електрохімічних
2
досліджень виділяли робочу частину зразків площею 0,5 см , наносячи
ізоляційне водостійке лакове покриття навколо неї.
Третій розділ присвячено дослідженню структури та механічних
властивостей ЕДП із модельних ПД різного діаметра, хімічний склад яких
наведений у табл. 1.
Під час електродугового напилювання покриттів між торцями дротів