Page 35 - Krechkovska_avtoref
P. 35

33
            відповідальних елементів конструкцій (мости, водонапірна вежа, маяк, а також наф-
            то- та газогони, портальні крани і бурильні труби). Обґрунтовано фрактографічний
            критерій  досягнення  сталями  критичного  стану  за  зміною  визначальної  ознаки
            окрихчення зламів ударних зразків з розшарувань на крізьзеренні відколи.
                   3. Для низьколегованих сталей різного рівня міцності з магістральних газого-
            нів  встановлено,  що  попри  відсутність  очевидного  зв’язку  між  зміною  їх  ударної
            в’язкості та тривалістю експлуатації ця зміна корелює з часткою площі зламів удар-
            них зразків, що припадає на виявлені елементи окрихчення.
                   4. Встановлено, що руйнування експлуатованих на нафтогоні труб починалося
            від внутрішньої їх поверхні в зоні термічного впливу осьового зварного з’єднання за
            міжзеренним механізмом корозійного розтріскування. Гідроопресовуванням ділянок
            труб аж до появи наскрізних пошкоджень на їх зламах на фоні рельєфу малоцикло-
            вої втоми візуалізували округлі фрагменти з міжзеренними фасетками на їх дні, які
            вважали ознаками експлуатаційної деградації. На зламах ударних зразків з основно-
            го металу і металу зони термічного впливу основними ознаками деградації були ро-
            зшарування, а з металу шва – локальні фрагменти крізьзеренного відколу на фоні
            загалом в’язкого рельєфу. За часткою площі зламів зразків, що припадала на елеме-
            нти  окрихчення,  побудували  залежність  їх  зміни  від  втрати  ударної  в’язкості,  яка
            дала змогу ранжувати різні ділянки нафтогону за мірою їх деградації.
                   5. Запропоновано спосіб оцінювання забрудненості сталей бурильних труб дрі-
            бними, до 1 мкм, корозійно-активними неметалевими включеннями, які відповідальні
            за схильність сталей до локальної корозії та формування глибоких виразок, що при-
            швидшують корозійно-втомне руйнування труб у технологічному середовищі. Фрак-
            тографічне виявлення цих включень на зламах ударних зразків чи їх слідів на зламах
            експлуатованих труб та оцінювання щільності їх розташування показало, що довгові-
            чність бурильних труб корелює із щільністю цих включень.

                   6. Встановлено,  що  спільною  фрактографічною  ознакою  ослаблення  когезії
            між суміжними зернами у низько- і високолегованих теплотривких сталях є фрагме-
            нти міжзеренного руйнування, виявлені як на експлуатаційних зламах елементів те-
            пло-енергетичного устаткування (прямі ділянки та гини парогонів ТЕС, лопатки ро-
            торів парових турбін), так і на зламах зразків з експлуатованих сталей, випробува-
            них на циклічну тріщиностійкість.
                   7. Запропоновано  кількісний  структурно-фрактографічний  показник  експлуа-
            таційної деградації сталей парогонів ТЕС через порушення когезії між карбідами та
            матрицею, який визначали як відношення кількості ямок з включеннями на їх дні до
            всієї їх кількості на одиниці площі зламів за випробувань зразків на розтяг. З вико-
            ристанням цього показника показано, що експлуатаційна деградація сталі 12Х1МФ
            зростає з підвищенням колових напружень у стінці труб (в околі зовнішньої їх пове-
            рхні чи в розтягненій зоні гину), які спричиняють декогезію карбідів від матриці.
                   8. Обґрунтовано критерій оцінювання структурно-механічного стану тривало
            експлуатованої сталі 15Х1М1Ф за відхиленням від лінійності залежності типу Хол-
            ла-Петча між розміром зерна і твердістю, визначеними на поверхні труби. Показано,
            що за однакової тривалості експлуатації на головних парогонах лише сталь, яка пе-
            ренесла більшу кількість зупинок блоків, досягла критичного стану.
                   9. Встановлено, що  чутливість ударної  в’язкості KCV (на  зразках  Шарпі) до
   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40